Моїм улюбленим героем став Михайлик. Тому що він дуже любив природу, і це можно підтвердити цитатою «Хоч я й дуже люблю ліс, але побоююсь його душі...». «А ще я люблю, як з лісу несподівано вигулькне хатина, заскриплять ворітця, побіжать стежки до саду і до пасічиська. І люблю, коли березовий сік накрапає із жолобка. ...Люблю напасти на лісове джерело і дивитись, як воно коловертнем викручується з глибини. І люблю, коли гриби, обнявшись, мов брати, збирають на свої шапки росу. І люблю восени по коліна ходити в листві. Коли так гарно червоніє калина і пахнуть опеньки». Він був дуже добрим хлопцем, допомагав своєму дідусеві«Я не дуже кривлюсь, коли треба щось робити, охоче допомагаю дідусеві, пасу нашу вредюгу коняку, рубаю дрова, залюбки гострю сапи, люблю з мамою щось садити або розстеляти по весняній воді і зіллю полотно, без охоти, а все-таки потроху цюкаю сапкою на городі і не вважаю себе ледащом». Михайлик добре вчився, але були обставини через які він пропускав звняття «Вчився я добре, вчився б, напевне, ще краще, аби мав у що взутися. Коли похолодало і перший льодок затягнув калюжки, я мчав до школи, наче ошпарений. Напевне, тільки це навчило так бігати, що потім ніхто в селі не міг перегнати мене, чим я неабияк пишався». Його навіть хвалила Ма* ряна «І вчися... та так учися, щоб усі знали, які-то мужицькі діти. Хай не кажуть ні пани, ні підпанки, ні різна погань, що ми тільки бидло. Були бидлом, а тепер — зась!»«І вчися... та так учися, щоб усі знали, які-то мужицькі діти. Хай не кажуть ні пани, ні підпанки, ні різна погань, що ми тільки бидло. Були бидлом, а тепер — зась!»«І вчися... та так учися, щоб усі знали, які-то мужицькі діти. Хай не кажуть ні пани, ні підпанки, ні різна погань, що ми тільки бидло. Були бидлом, а тепер — зась!» Ну ось напевно і все що я хотіла разповісти вам про героя кий мені сподобався.
Дуже часто виникає таке питання "Чи завжди гроші породжують бездуховність". Багато людей кажуть, що завжди, деякі люди кажуть, що не завжди. На мою думку не завжди, усе залежить від людини і її характеру. Є люди які піддаються грошам і стають не щирими. Я не можу назвати когось бездуховним тому, що у кожної людини є душа.Просто є люди які відкривають свою душу і розказують все що їх хвилює, а є люди тримають в собі глибоко в серці і на це гроші не впливають. Все залежить від людини, від її щирості, довіри людям.
