Установіть відповідність між героєм роману «Чорна рада» П. Куліша
і його характеристикою.
1 Божий чоловік 2 Черевань 3 Іван Брюховецький 4 Яким
Сомко
А Чоловік сей був у короткій старенькій свитині, у полотняних штанях...
Хіба по шаблі можна б догадатися, що воно щось не шабля аж горіла
од золота...
Б Нехай той гине, на кого Господь показав перстом своїм! Чужою смертю я
волі купувати не хочу.
В Гарячий був чоловік і не всидів би у своїй парафії, чуючи, як ллється рідна
йому кров за безбожний глум польських консистентів і урядників над
українцями.
Г А що нам, бгате, до Вкраїни? Я сидів би ліпше дома та їв би хліб-сіль з
упокоєм.
Д Темний він був на очі, а ходив без проводиря у латаній свитині і без чобіт,
а грошей носив повні кишен

Єлисаветградський театр у якому 27 жовтня 1882 р. відбулась перша вистава «товариства українських артистів під орудою м. л. кропивницького»[1]. нині кіровоградський український музично-драматичний театр троїцький народний будинок у якому з 1907 року діяв перший український стаціонарний театр. нині — київський театр оперети театр корифеїв — перший професійний український театр. його було відкрито 1882 року в єлисаветграді, і в цей рік український театр відокремився від польського та російського. засновником театру був марко лукич кропивницький, що володів усіма театральними професіями. після нього найдіяльнішим був микола карпович садовський, що боровся за українське слово та український театр за часів їх заборони. із театром корифеїв також пов'язані імена марії заньковецької, панаса саксаганського. стиль синкретичного театру, що поєднував драматичне й комедійне дійство з музичними, вокальними сценами, включаючи хорові й танцювальні ансамблі, вражав суто народною свіжістю й неподібністю до жодного існуючого театру.

Здавнiх часiв лiтература i, зокрема, поезiя вiдiгравала важливу роль в життi людей. змалку дитина чує колисковi, народнi пiснi, вiршi, якi протягом вiкiв створювали справжнi майстри слова. ми можемо не помiчати цього, але поезiя є весь наш життєвий шлях. саме тому всiх поетiв так хвилює тема призначення поета i поезiï.леся украïнка, украïнська поетеса, вiдома далеко за межами нашоï батькiвщини, в 1893 роцi написала поему "давня казка". хоча цей твiр написаний досить для сприйняття, проблеми, яких торкається авторка, простими не назвеш. у центрi поеми леся украïнка зобразила поета, який у своïх пiснях висловлює найзаповiтнiшi мрiï народу про волю та щастя. простi люди любили й поважали поета: i не був поет самотнiм, - до його малоï хати раз у раз ходила молодь пiснi-слова вислухати. з такоï поваги та любовi народу до спiвця можна зробити висновки, що той був дуже талановитий. а одного разу поет навiть написав серенаду на замовлення лицаря бертольдо, за якоï багач завоював серце своєï коханоï. але не тiльки для бертольдо вiршi поета вiдiгравали велику роль. у них розповiдалося про народне життя, тому весь народ запам'ятовував та повторював цi вiршi.