Повість Ольги Кобилянської носить саме таку назву – «Земля» – тільки лише з тієї причини, що основним в ній є ставлення людини до землі, місце землі в житті людства і все те, на що готові люди, щоб отримати якомога більше землі. Після прочитання цієї повісті багато хто напевно задається питанням, добром або злом є земля. І це питання особливо актуальне в світлі того, на які страшні вчинки йшли люди заради того, щоб отримати землю.
У центрі історії Ольги Кобилянської знаходиться сім’я Федорчуків, вона представлена батьком сімейства Івонікою, матір’ю Марією, а також двома синами – старшим Михайлом та молодшим Савою. Події повісті розвиваються драматично. Спочатку автор описує їх життя, розповідає про те, яким великим трудом далася Федорчукам можливість придбати землю. Пізніше автор розповідає про синів Федорчуків – ці молоді хлопці були різними. У той час як Михайло був працьовитим і слухняним, Сава почав спілкуватися з неблагополучною дівчиною Рахірою. Рахіра виступила підбурювачем, через неї Сава зрештою вбив Михайла. Молодший брат не хотів ділитися зі старшим спадщиною, хотів отримати всю землю тільки для себе, а тому й зважився на злочин братовбивства. Цілком зрозуміло, що батьки були вбиті горем. Івоніка Федорчук дізнався, що вбивцею Михайла був Сава, але не зміг зламати долю молодшому синові, а тому не повідомив про це владі.
Сумна історія наштовхує на деякі роздуми. Цінний ресурс землі, отримати яку так прагнули деякі люди, став причиною справжньої ворожнечі і навіть злочину. Не можна сказати, що Сава так любив землю, він не хотів на ній трудитися, але все ж він хотів її отримати і стати єдиним спадкоємцем. Тому він убив свого брата і приніс у родину таке горе, якого та ще ніколи не знала. Бажання отримання майна повністю затьмарило розум як Саві, так і Рахірі, яка намовила його на злочин. Любов Федорчуків до землі зіграла з ними дуже злий жарт.
Земля – це благо, але не можна назвати це благо безумовним. Є більш важливі речі, ніж матеріальний достаток, який може бути забезпечений землею. Необхідно любити людину в цілому і своїх родичів зокрема. Ні в якому разі не можна ставити цінність землі вище цінності людського життя. Земля стає злом, якщо людина починає цінувати її вище за все інше. Це сталося і з Савою. Наймолодший з Федорчуків наплював на своїх близьких, вчинивши страшний злочин. Це нівелювало цінність землі, для Сави і інших членів сім’ї Федорчуків вона стала злом.
Під цю пору буйно кущують і цвітуть різноманітні трави.
Ще цей місяць має інші назви – пісенник та місяць – громовик.Вони повністю відповідають своєму призначенню. Всюди: в лісах, на полях та біля обійсть – розливаються солов’їні трелі, чудернацькі посвисти шпаків, безтурботне кування зозуль.Нерідко в цей час можна почути й лункі розряди грому.
Травень вважається одним з найпоетичніших місяців. Він мовби нагадує нам: поспішайте намилуватися красою весняного дивоцвіту,бо вона недовго тривка й скороминуча. І це так, адже травнем завершується найкраща пора – весна.
У центрі історії Ольги Кобилянської знаходиться сім’я Федорчуків, вона представлена батьком сімейства Івонікою, матір’ю Марією, а також двома синами – старшим Михайлом та молодшим Савою. Події повісті розвиваються драматично. Спочатку автор описує їх життя, розповідає про те, яким великим трудом далася Федорчукам можливість придбати землю. Пізніше автор розповідає про синів Федорчуків – ці молоді хлопці були різними. У той час як Михайло був працьовитим і слухняним, Сава почав спілкуватися з неблагополучною дівчиною Рахірою. Рахіра виступила підбурювачем, через неї Сава зрештою вбив Михайла. Молодший брат не хотів ділитися зі старшим спадщиною, хотів отримати всю землю тільки для себе, а тому й зважився на злочин братовбивства. Цілком зрозуміло, що батьки були вбиті горем. Івоніка Федорчук дізнався, що вбивцею Михайла був Сава, але не зміг зламати долю молодшому синові, а тому не повідомив про це владі.
Сумна історія наштовхує на деякі роздуми. Цінний ресурс землі, отримати яку так прагнули деякі люди, став причиною справжньої ворожнечі і навіть злочину. Не можна сказати, що Сава так любив землю, він не хотів на ній трудитися, але все ж він хотів її отримати і стати єдиним спадкоємцем. Тому він убив свого брата і приніс у родину таке горе, якого та ще ніколи не знала. Бажання отримання майна повністю затьмарило розум як Саві, так і Рахірі, яка намовила його на злочин. Любов Федорчуків до землі зіграла з ними дуже злий жарт.
Земля – це благо, але не можна назвати це благо безумовним. Є більш важливі речі, ніж матеріальний достаток, який може бути забезпечений землею. Необхідно любити людину в цілому і своїх родичів зокрема. Ні в якому разі не можна ставити цінність землі вище цінності людського життя. Земля стає злом, якщо людина починає цінувати її вище за все інше. Це сталося і з Савою. Наймолодший з Федорчуків наплював на своїх близьких, вчинивши страшний злочин. Це нівелювало цінність землі, для Сави і інших членів сім’ї Федорчуків вона стала злом.
Ще цей місяць має інші назви – пісенник та місяць – громовик.Вони повністю відповідають своєму призначенню. Всюди: в лісах, на полях та біля обійсть – розливаються солов’їні трелі, чудернацькі посвисти шпаків, безтурботне кування зозуль.Нерідко в цей час можна почути й лункі розряди грому.
Травень вважається одним з найпоетичніших місяців. Він мовби нагадує нам: поспішайте намилуватися красою весняного дивоцвіту,бо вона недовго тривка й скороминуча. І це так, адже травнем завершується найкраща пора – весна.