Установіть відповідність між героями «Слово про похід Ігорів» та їхніми репліками 1 Ігор 2 Святослав 3 Ізяслав 4 Всеволод А Сідлай, брате, свої коні бистрі, Мої-бо вже готові стоять, Під Курськом осідлані Б Укрили мене, — каже, — звечора Чорним запиналом на ліжку тисовому, Черпали мені синього вина, З отрутою мішаного. В Браття мої, друзі вірні! Лучче нам порубаними бути, Ніж полону зазнати! Г Дружину твою, княже, Укрили птиці крилами, Звірі її кров полизали. Д Вже ж нам про милих своїх Ні мислю не помислити, Ні в думці не подумати, Ні очима їх не побачити.
Відповідь:
а) козаччини
Пояснення:
цитата з статті про історію України
Нове освоєння нашого краю нерозривно пов'язане з подіями ХVІ століття, коли на території сучасної України набуває розвитку явище козацтва і утворюється перша Запорізька Січ (брат Петро пішов на Запоріжжя). Територія сучасного Подніпров'я стала підконтрольна і ввійшла до складу Речі Посполитої, яка на півдні межувала з Кримським Ханством (Девлет-гірей був кримським ханом). Спочатку козаки приходили на наші землі на різні сезонні промисли: ці місця, оселялися тут назавжди, засновуючи поселення (як село вка) ( хутори, зимівники, пасіки ). В той же час козаки стали виконувати і оборонну функцію, захищаючи наші землі і населення від нападів Кримських татар (як Остап Тріска, Андрій Недоля, Семен Непорадний і і інші козаки).
Вибач якщо не так.
Объяснение:
Перше видання (З вершин і низин. Збірник поезій Івана Франка. Накладом автора. Львів, 1887. 252 с.) містило 23 вірші із майбутніх розділів «De Profundis» та «Профілі і маски», 12 сонетів, 2 віршовані оповідання із циклу «Жидівські мелодії» («Самбатіон» та «Пір’я») та поему «Панські жарти», яка посідала більшу частину збірки. Це була незначна частина творів, написаних протягом десяти років (1877–1887). Книжка з’явилася через рік після одруження Франка і мала присвяту: «Посвячую моїй любій дружині Ользі з Хоружинських Франко» (вважають, що Ольга пожертвувала свій посаг на це видання, хоч насправді, як доводить Б. Якимович, вона вийшла накладом Антона Хойнацького, управителя Ставропігійської книгарні)