Установіть відповідність між термінами та прикладами, використаними О.
Стороженком в оповіданні «Скарб» (1б.):
А гіпербола
(перебільшення)
Б фразеологічні
порівняння
В комічне (гумор)
Г протиставлення
(антитеза,
антоніми)
1 «Така з неї добра і покірна жінка; а як дійде діло до її
Павлуся, то як скажена стає»
2 «Пообідає і знов куня; коли зимою, то знов у просо, а
коли літом, то вийде в садок, ляже під грушею, а часом,
глянувши угору, трошки й розсердиться: «Бісові груші,
пробубонить,— які спілі, і над самісінькою головою
висять, а ні одна ж то не впаде у рот»
3 «Щастя, як горох з мішка, так і сиплеться; глита, як той
пуцвіринок; галас підійме, буцім з його чортяка лика дере;
останеться, мов сліпий без поводиря; їсть, аж за ушима
лящить»
4 «Наймичка доглядала Павлуся, як рідна мати: і годує
його, і голову йому змиє, і розчеше, і роздягає, і стеле, так
йому у вічі й дивиться, думку його відгадує, бо Павлусь за
ввесь день і пари з рота не пустить; хоч би часом чого і
схотів, вже не попросить; якось йому й слово важко
вимовити»
15.Установіть відповідність між термінами та художніми особливостями,
елементами твору Б.Лепкого «Мишка» (1б.):
А тема
Б ідея, головна
думка
В сюжет (зміст)
1 засудження людей, які наживаються на людському горі,
байдужі до чужої біди
2 жила Мишка з мишенятами в господаря — ходила
зустрічатися з міськими подругами — розповідала їм про
Г кульмінація господаря й господиню, яку користь вони мають з війни;
вражена бездушністю й брехливістю хазяйки, вирішила
помститися й згризла сховані гроші
3 історія про Мишку, яка помстилася людям за їхню
жадібність і бездушність
4 «Господар, кахикаючи й постогнуючи, бо був товстий,
як годований кабан, поліз під ліжко. Добув ящик,
відчинив і … очі йому пішли в стовп, брови підлізли
вгору, волосся дубом стало.
— Погризли, погризли, погризли!»
5 соціально-побутова казка
16.Визнач послідовність подій: 1, 2, 3, 4. (1б.)
1 «Отож після смерті старих наймит оженився з наймичкою і стали собі
господарювати…»
2 «Раз вночі розвередувався Павлусь, як на живіт кричить: «Меду та й меду!»…»
3 «Доріс Павлусь до парубка. Так його вигнало та розперло, такий став гладкий та
опецькуватий! Пика широка та одутлувата, як у того салогуба, а руки білі та ніжні, як
у панночки…»
4 «Раз на Зелені свята зібралося парубоцтво шукати скарб. Узяли із собою заступи,
лопати... та й пішли в степ…»
Не більш гарний і сотник Забрьоха, який у всьому шукав власну вигоду. Заради неї козацький старшина був здатний навіть на злочин, навіть на змову з відьмою, навіть на те, щоб зморити голодом Конотоп і спалити його «з чотирьох кінців». Поки Забрьоха залишався при владі, замість служби підлеглі йому козаки обробляли старшинську землю і перетворилися майже у кріпаків.
Реальні події у «Конотопській відьмі» Г. Квітки-Основ’яненки, як і у «Вечорах на хуторі поблизу Диканьки» М. Гоголя, тісно переплітаються з вигадкою. Але саме такою, як і зобразив у повісті відьму Мотрю Зубриху автор, і була уява про неї народу. Та все це було лише фоном для відображення головної думки письменника. Адже повість «Конотопська відьма», у якій письменник прагнув показати, від чого у нашого народу найбільше зло, спрямована своїм вістря проти провінційного панства, його бездуховного існування, забобонності і неуцтва.
Ребенка с детства приучают видеть и творить красивое, потому уродливое не развивает и не побуждает к взлету мысли, творчества, стремлений.
Красивыми являются не только вещи или сама природа. Красивыми есть люди, особенно красивы своей душевной красотой. Потому что такие люди добрые, приветливые, они как будто светятся изнутри. Такие люди держат нашу землю, на них держится весь мир, следовательно, именно такая красота мир. Это красота человечности, красота чистых чувств, красота мыслей.