Привет, ребята! Меня зовут Вика, мне 12 лет. Как вы уже знаете, имя Виктория-означает победа, я хочу внести свой вклад в становление нашего отряда, и хочу привести Вас к победе, в первую очередь, в борьбе с самим собой. Я люблю готовить, очень люблю, и готовлю классную музыку на тарелках, ударниках, подавая ее под сладким соусом эмоций, которые дарю слушателю и приправляю звонким пением моего голоса! Скучно вам со мной не будет! Мисс отряда должна уметь делать всё, в том числе и танцевать. На дискотеке никто не останется без моего внимания, я самому застенчивому человеку нашей смены почувствовать себя нужным. Наша жизнь театр-и я хорошо справляюсь со своей ролью, потому что занимаюсь в театральном кружке, но, несмотря на это я проявляю искренний интерес к каждому из вас! Почему я Вас проголосовать за меня? Потому, что я постараюсь пробудить чувство нужности каждого человека в нашем отряде, ведь каждый из вас достоин Самых верных друзей и самых искренних чувств в ваш адрес!
Автор у поезії передає протилежні відчуття й емоції, а відповідно до символістського світосприйняття, єдність і боротьба цих протилежностей і є сутністю людського буття у контрастному світі. Ліричний герой перебуває в пошуках особистого щастя, він охоплений сум'яттям через внутрішню боротьбу його почуттів.
Як бачимо з вірша, журба і радість, щастя і мука, смерть і воскресіння, світло і темрява — ці антитези завжди переплітаються у світовідчутті та творчості митця, власне, як і в реальному житті, що зіткане з химерних суперечностей. Життєві негаразди часто породжують зневіру й самотність. Між цими відчуттями точиться вічна боротьба. Цю закономірність майстерно втілюють визначальні художні засоби вірша — антитеза й оксиморон. Журба і радість уособлюються, поміж них з’являється ліричне «я». Реальне переплітається з містичним, витворюючи багатозначний образ художнього світу.
Відповідь:
Автор у поезії передає протилежні відчуття й емоції, а відповідно до символістського світосприйняття, єдність і боротьба цих протилежностей і є сутністю людського буття у контрастному світі. Ліричний герой перебуває в пошуках особистого щастя, він охоплений сум'яттям через внутрішню боротьбу його почуттів.
Як бачимо з вірша, журба і радість, щастя і мука, смерть і воскресіння, світло і темрява — ці антитези завжди переплітаються у світовідчутті та творчості митця, власне, як і в реальному житті, що зіткане з химерних суперечностей. Життєві негаразди часто породжують зневіру й самотність. Між цими відчуттями точиться вічна боротьба. Цю закономірність майстерно втілюють визначальні художні засоби вірша — антитеза й оксиморон. Журба і радість уособлюються, поміж них з’являється ліричне «я». Реальне переплітається з містичним, витворюючи багатозначний образ художнього світу.