«Відгадай за описом» (Дімаров. Блакитна Дитина)
1. «Коли я обернувся на розгублене «о», він вже стояв на ногах і дивився на воду так, наче вперше її бачив» 2. «Швидко наводив оті літери прямо олівцем на матерії, а потім дав мені щіточку і білу фарбу» 3. «Я вже думаю: чи не кинуть роботу та зовсім на синове утримання перейти» 4. «Руки..., і обличчя, і навіть волосся були у фарбі, але ... не думав їх одмивати» 5. «Четвертого дня він вибіг рано вранці з хати і сердито тицьнув мені троячку до рук» 6. «На столі, любовно випрасуваний мамою лежав ... . Сірий з крамниці. З кишенями й ґудзиками». 7. «Коли скінчився мітинг, я з жалем одніс... до школи, поставив у кабінеті директора» 8. «...надривали од реготу пупи, я ж щодуху вигрібався до берега, розбризкуючи на всі боки мазут» 9. «Хлопці викручують, аж сопуть, мазут так і ляпотить на пісок, і мій ... не чорний, а рудий» 10. «Не справляй ... більше нових костюмів! Бо від них одна біда»
ответ:Компроміс є завжди.Частіше ми брешимо найріднішим та найкоханішим нам людям,не думаючи до яких наслідків вона може привиести.Зараз,в сучасному світі брехня переважає більше ,ніж правда,тому деякі із нас просто не думають про наслідки.Діємо за принципом:"Бачу ціль, йду до неї",отже ми готові любою ціною йти до своєї мети.Хочу розглянути цікаву цитату:"Справжні слова не бувають приємні,приємні слова не бувають павдиві(Лао Цзи)".Люди ,які говорять вам лише те що ви хотіли б чути ,заздалегіть брешуть.
Добро та зло,напевне ми вже знаємо ,що добро перемагае зло,але "Чи завжди це так ?",в повчальних казках,дійсно перемагає добро,а в житті частіше зло.Звісно справедливість є і вона повсюду,але не завжди така яку б хотілося нам мати та в деяких ситуаціях можно поступитися злу,а потім добру,можна звісно і навпаки.Чим більше робиш добра,тим щасливіше жити будеш.
Объяснение:З написаного можна зробити деякий висновок,будь тим ким ти є не йди за злом,адже його в сучасності більше.Будь правдивим та добрим і твої добрі справи повернуться тобі
Верховина подарувала Україні чудового,щирого,сильного,кремезного парубка на ім'я Іван.Хлопак був безкорисливим, довірчивим і скромним.Переїхавши до міста він більш за все сумував за своєю домівкою.Коли парубок влаштувався на роботу він відносився до неї з відповідальністю, Іван був неймовірно вдячний свому тренеру-доктору Брякусу, він розумів, що не можна ображати менших і навіть отримавши гроші і славу залишився чемним, скромним хлопцем з верховини.
Собою він показує, яким повинен бути справжній українець, мавши труднощі він не схилив голови і продовжував боротися, при цьому не забуваючи про проблеми інших.