Я думаю, не зовсім. Безперечно, це світле почуття подарувало Софії та Михайлу сина, власне, оповідача, а Марфі зігрівало душу та дарувало надії впродовж того періоду, коли Михайла ще не відправили до гулагу. Однак конкретно це кохання, розділене фактично на трьох, принесло і смуток і сум'яття: чоловікові докори самому собі через міфічний зв'язок його душі з марфиною, а як наслідок якась опосередкована сімейна зрада; Софії було боляче і спершу вона ревнувала; Марфа ж так і не зазнала справжнього щастя.
ти зрозуміла так: " кохання це головна складова кожної людини,без кохання люди жити не можуть.Але життя не до всіх повертається тільки світлим боком,комусь залишається кохати невзаемно...тож коли у тебе закохана людина не слід рубити з плеча і грубо та із злістю відштовхувати людину.От Мишко(чи як там його.) відмовив Марфі дуже тонко та не образливо(послав їй три зозулі з поклоном,що означає відмову ніби він її просив відпустити його,бо він кохав свою дружину і зраджувати їй не хотів!.).. Я зрозуміла,що кохання було і буде завжди.Хоч іноді невзвємне,але ніколи не треба принижувати людину яка тебе кохає,бо одного разу можу покохати і я...а я не хочу щоб мене відштовхніла людина заради якої бьється моє серце..."как-то так можно.))
ти зрозуміла так: " кохання це головна складова кожної людини,без кохання люди жити не можуть.Але життя не до всіх повертається тільки світлим боком,комусь залишається кохати невзаемно...тож коли у тебе закохана людина не слід рубити з плеча і грубо та із злістю відштовхувати людину.От Мишко(чи як там його.) відмовив Марфі дуже тонко та не образливо(послав їй три зозулі з поклоном,що означає відмову ніби він її просив відпустити його,бо він кохав свою дружину і зраджувати їй не хотів!.).. Я зрозуміла,що кохання було і буде завжди.Хоч іноді невзвємне,але ніколи не треба принижувати людину яка тебе кохає,бо одного разу можу покохати і я...а я не хочу щоб мене відштовхніла людина заради якої бьється моє серце..."как-то так можно.))