Вірш тараса шевченка на панщині пшеницю жала аналiз : тема жанр iдея основна думка метафори епiтети персонiфiкацiя на панщині пшеницю жала, втомилася; не спочивать пішла в снопи, івана сина годувать. воно сповитеє кричало у холодочку за снопом. розповила, нагодувала, попестила; і ніби сном, над сином сидя, задрімала. і сниться їй той син іван і уродливий, і багатий, не одинокий, а жонатий на вольній, бачиться, бо й сам уже не панський, а на волі; та на своїм веселім полі свою таки пшеницю жнуть, а діточки обід несуть. і усміхнулася небога, проснулася — нема ні на сина глянула, взяла, його тихенько сповила та, щоб дожать до ланового, ще копу дожинать пішла.

Жанр: громадянська лірика. тема: зображення непосильної праці жінки-кріпачки, яка мріє про майбутню щасливу долю своєї дитини. ідея: засудження панства, самодержавства, що гнобило простий люд, лишало його можливості вільно жити і працювати на рідній землі. основна думка: а) кріпацтво є перешкодою для повноцінного щасливого життя народу; непосильна праця, приниження гідності, безправ’я, відсутність волі — ось, що характерно для уярмленого селянства; б) сон — це мрія кріпачки, її прагнення здобути волю хоч не собі, а своєму синові. римування: перехресне. віршовий розмір: ямб. «на панщині пшеницю жала» художні засоби порівняння: «попестила; і ніби сном /над сином сидя, задрімала». повтори: «дожать… дожинать», «вольній… волі». епітет: «веселім полі».