слова дідуся: — Я вам дам метра! Я вам такого метра дам, що…
там же хлопчик нижче ростом - це мав би бути Ява - Ми зараз усе закидаємо — нічого й видно не буде. Одійдіть, діду!
там де хлопчик темненький - це Павлуша. Що він говорив в творі не зрозуміло, але можна вписати такі слова: — Та ми ж не хотіли. Ми ж хотіли метро. Таке, як у Києві.
Якщо знизу виглядає свиня, то говорити вона нічого не могла, але вона могла дивитися на хлопців з осудом, так само як корова Контрибуція з співчуттям. Слова можна придумати самому, наприклад: - Але ви і шибеники !
картинка, де хлопці з коровою: для корови слова - ідіть, хлопці, отсюдова. Не займайте мене,
слова Яви (в капелюсі) - Вона до мене просто звикла, вона мене любить і тому не хоче…
слова Павлуші - Якась дровиняка, а не корова.
картинка де хлопці з цуценям:
Павлуша (зі шнурком) - Яво! Хапайся за цямрини, помагай, бо я в небо злітаю!
Ява - Прийняв на борт потерпілого товариша Собакевича.
у цуценяти ні слів, ні думок у творі не було: цуценя спершу скиглило, а потім привітно метляло хвостиком, тому слова йому можна придумати, наприклад: Дякую, хлопців, або Ура, мене врятовано!
Хлопцям було не до розмов, але також можна придумати: наприклад: Ява - Павлушо, тримайся!,
для Павлуші: - Дякую, Яво! або Дякую, старик (хлопці так один одного називали а друзями вони ще не були) або як у творі - це може б було вірніше - Хлопці! Куди ви?! А я? Раби! Гади! Гаменхотепа кинули!
картинка в метро:
у міліціонера слів і думок не було - він взагалі був не в курсі, що став причиною такої кумедної пригоди, хіба що придумати щось типу - Це ще що таке ? взагалі, він біг вже слідом за ночвами з дівчиною і кричав: — Стривайте! Стривайте! Одну хвилинку! Можна і ці слова вписати.
Дівчині було не до слів, її заціпило, навіть у творі так вказано, а ті слова, що вона сказали, то вже було після того як вона зупинилася: Політ пройшов нормально. Почуваю себе добре. Невагомість і перевантаження перенесла задовільно. Але для цієї картинки вони не підходять, хіба що придумати "Що це? або Ой, матінко !
А для хлопців слова тут тільки одні, ті що сказав Ява — Диви! Диви! Старшина Паляничко! Давай доженем!
В дитинстві Славко дуже хотів дружити з Юльком. Юлько був кращим учнем у класі, завжди впевнений у собі, все йому вдавалося легко і просто. Одного разу хлопці цілий день грали в сніжки. І десь там Юлько загубив свою шапку. Хлопці довго шукали її, а потім Славко зняв з себе свою шапку і віддав другові.
Пояснення:
Взимку вони якось грали в сніжки, до пізнього вечора мокли в липкому снігу, і десь там зосталась Юлькова шапка — чи то збили суперники, чи то сам загубив, вже й гра скінчилася, а Юлько з Славком шукали шапку, і врешті Славко віддав йому свою.
— Ти бери, бери, тобі кажуть! Я ніколи не простуджуюся, сам знаєш.
І пішов Юлько додому у Славковій шапці, була вона геть мокра, одне вухо майже обірвалось, та все ж рятувала од вітру й морозу. Одним словом, шапка…
Відповідь:
переписую все з своїх коментів сюди)))
як варіант
на першій картинці : де хлопці і дідусь вписуємо
слова дідуся: — Я вам дам метра! Я вам такого метра дам, що…
там же хлопчик нижче ростом - це мав би бути Ява - Ми зараз усе закидаємо — нічого й видно не буде. Одійдіть, діду!
там де хлопчик темненький - це Павлуша. Що він говорив в творі не зрозуміло, але можна вписати такі слова: — Та ми ж не хотіли. Ми ж хотіли метро. Таке, як у Києві.
Якщо знизу виглядає свиня, то говорити вона нічого не могла, але вона могла дивитися на хлопців з осудом, так само як корова Контрибуція з співчуттям. Слова можна придумати самому, наприклад: - Але ви і шибеники !
картинка, де хлопці з коровою: для корови слова - ідіть, хлопці, отсюдова. Не займайте мене,
слова Яви (в капелюсі) - Вона до мене просто звикла, вона мене любить і тому не хоче…
слова Павлуші - Якась дровиняка, а не корова.
картинка де хлопці з цуценям:
Павлуша (зі шнурком) - Яво! Хапайся за цямрини, помагай, бо я в небо злітаю!
Ява - Прийняв на борт потерпілого товариша Собакевича.
у цуценяти ні слів, ні думок у творі не було: цуценя спершу скиглило, а потім привітно метляло хвостиком, тому слова йому можна придумати, наприклад: Дякую, хлопців, або Ура, мене врятовано!
картинка на баштані:
дід Салимон лаявся: — Ах, шелегейдики! — Ах, шмарогузи! — Ах, катові гаспиди!
Хлопцям було не до розмов, але також можна придумати: наприклад: Ява - Павлушо, тримайся!,
для Павлуші: - Дякую, Яво! або Дякую, старик (хлопці так один одного називали а друзями вони ще не були) або як у творі - це може б було вірніше - Хлопці! Куди ви?! А я? Раби! Гади! Гаменхотепа кинули!
картинка в метро:
у міліціонера слів і думок не було - він взагалі був не в курсі, що став причиною такої кумедної пригоди, хіба що придумати щось типу - Це ще що таке ? взагалі, він біг вже слідом за ночвами з дівчиною і кричав: — Стривайте! Стривайте! Одну хвилинку! Можна і ці слова вписати.
Дівчині було не до слів, її заціпило, навіть у творі так вказано, а ті слова, що вона сказали, то вже було після того як вона зупинилася: Політ пройшов нормально. Почуваю себе добре. Невагомість і перевантаження перенесла задовільно. Але для цієї картинки вони не підходять, хіба що придумати "Що це? або Ой, матінко !
А для хлопців слова тут тільки одні, ті що сказав Ява — Диви! Диви! Старшина Паляничко! Давай доженем!
Пояснення:
Відповідь:
В дитинстві Славко дуже хотів дружити з Юльком. Юлько був кращим учнем у класі, завжди впевнений у собі, все йому вдавалося легко і просто. Одного разу хлопці цілий день грали в сніжки. І десь там Юлько загубив свою шапку. Хлопці довго шукали її, а потім Славко зняв з себе свою шапку і віддав другові.
Пояснення:
Взимку вони якось грали в сніжки, до пізнього вечора мокли в липкому снігу, і десь там зосталась Юлькова шапка — чи то збили суперники, чи то сам загубив, вже й гра скінчилася, а Юлько з Славком шукали шапку, і врешті Славко віддав йому свою.
— Ти бери, бери, тобі кажуть! Я ніколи не простуджуюся, сам знаєш.
І пішов Юлько додому у Славковій шапці, була вона геть мокра, одне вухо майже обірвалось, та все ж рятувала од вітру й морозу. Одним словом, шапка…