ІВ!! Треба скоротити текст так, щоб сенс не змінювався. Типа побыть режиссером. Дія третя
Декорація та ж.
Ява I
Герасим одягнутий лежить на лаві, спить; а потім Роман.
Герасим (сонний, бормоче). Став рибний! Риба все линина... лини, карасі... (Стогне).
Входить Роман.
Роман. Ого, батько сплять і досі. Що за знак? Чи не випили, буває, вчора? Тільки вони не охочі гулять, хіба хто могорича поставив, а на свої не будуть пить. Від своєї, кажуть, у грудях пухне. Навідаюсь потім, вчора приїхав пізно і не бачився ще з батьком. (Виходить).
Герасим (сонний, бормоче, так бува в кошмарі). Ва-ва-ва! О-о-о-ші! Го-ом, го-м! (Балака ясніше). Кругом, кругом усе моє. (Спить тихо, потім знову так саме). Е-е-а-ам, а-а-ам. (Говорить хутко). Не дам, не дам, не дам! (Стогне). У-у-у! (Схоплюється). Господи, помилуй! (Оглядається кругом). Спав... Тьфу! Снилось, що кум гроші однімав. (Витира піт). Аж упрів, так боровся, не давав. А робітники, мабуть, сплять. (Біжить до дверей, одчиняє і кричить). Хлопці, вставайте! Чепіга зайшла!
Ява ІІ
Входить Роман.
Роман. Де там Чепіга, вже сонце зійшло, давно всі на роботі.
Герасим. Ото диви, як заснув! Побудив усіх, а сам тілько прикурнув - і до цієї пори проспав. А ти ж чого це дома?
Роман. Підстовба зламалась, то я заніс до коваля, а поки зварить - зайшов додому.
Герасим. Чорт на вас настачить, катюги, залізо ламають! Чого ти так запізнився, мабуть, упівночі приїхав від Пузирів?
Роман. Та задержали.
Герасим. Ну, ну, розказуй: як приймали, чим частували? Чи уподобались дівчата? Га?
Роман. У них були гості: пани якісь, офіцери.
Герасим. Хе-хе-хе! І ти рядом з панами, з офіцерами? Он куди Калитка заліз!.. Що то гроші!
Роман. Та мене, тату, у горниці і не кликали, я на кухні й обідав.
Герасим. Оце гарно... А сто чортів їх матері - хазяйського сина і в хату не закликали! Ну, а Бонавентура ж що?
Роман. Бодай той Бонавентура сказився! Тілько під’їхав під крильце, а він зараз зскочив з Фургона й почав кумедію приставлять: вірші читає, по-турецькому, чи що, балака. Люди аж за животи беруться та регочуть, а він рад, що на посміх здався, та ще гірше! Тут вийшов і Пузир. Теж регоче і закликає його у хату. Бонавентура, показуючи на мене, каже: «Кличте ж і його, це Калитчин син - хазяїн гарний...» А Пузир одказує: голяк масті, чирва світить! Нехай, каже, розпряга коні та йде у застольну, там і пообідає, у мене гості не такі, щоб рядом його посадить.
Герасим. Ах ти ж погань! Мужва репана! Давно лизала панам руки, за верству шапки скидала, а тепер розжилася, кумпанію з панами водить і зараз морду пиндючить перед своїм братом! Ах ти ж Пузир з горохом! Та я як позичав князеві гроші, то рядом сидів... Чого ж ти там зостався? Було б круть - і додому.
Роман. Ждав Бонавентури, думав, свиней купить... Свині завідські, остроухі, гарні свині, я бачив.
Герасим. Та нехай їм чорт з їх завідськими свинями, коли вони самі гірш свиней.
Роман. Бачив я й дочок Пузиревих - ходили з офіцерами на проходку. Одягнені по-панячи й ходять з вихилясами - настоящі панночки.
Герасим. Чортзна-що, покручі! Роботи з неї ніякої, знаю я: все подай, все прийми, від дзеркала вірьовкою не відтягнеш, надвір - не то зимою, а й літом - виходе тілько на шпацір! На біса нам білоручки, дармоїди... Стривай лишень, хтось либонь під’їхав. (Біжить до вікна). Чи не кум Савка вернувся? І ноги затрусились. Іди по своєму ділу.
Роман вийшов.
Ой Пузирі! Глядіть, щоб ви не полопались, а замість вас Калитку розіпре грошвою... Отоді я вам покажу, як хазяйнувать! Я не буду панувать, ні! Як їв борщ та кашу, так і їстиму, як мазав чоботи дьогтем, так і мазатиму, а зате всю землю навкруги скуплю! Ідеш день - чия земля? Калитчина!.. Ідеш два - чия земля? Калитчина! Ідеш три - чия земля? Калитчина!.. Диханіє спирає... А скотини, а овець розведу - земля під товаром буде стогнать... Отоді і я скажу про Пузиря: голяк масті, чирва світить!
Ява ІІІ
Фактор Гершко радить Калитці, як заволодіти землею поміщика Смоквинова. Для цього треба дати поміщикові п’ять тисяч карбованців, повернути які він не зможе, і земля перейде до Калитки. За свій «труд» Гершко править сто карбованців, але Калитка дає йому лише двадцять завдатку.
Ява IV
Герасим (сам). От збилися діла докупи... Упустить землю Смоквинова, та ще у такі лапи, як у Жолудя, гріх смертельний все одно, що посиротить свою землю на віки вічні, бо від Жолудя вже не поживишся. А тут знову - як його упустить случай: дать п’ять, а взять сто тисяч! Серце перестає биться, як подумаю: за п’ять - сто тисяч! Господи! Коли б тілько кум благополучно розміняв, а тоді я й Гершка обманю: на біса мені його факторство здалося? Сам куплю у Смоквинова землю. Аби тілько гроші. А кума нема. А Господи, чого він бариться? Ну, що як кума арештували? От тобі й сто тисяч.
Входить Савка.
Кум! Слава Богу, дождався... думав - умру! Що?.
ответ:І, проломивши їй спину, риба вийшла назовні, а жінка
померла.
Коли чоловік зайшов у хатину, риба лежала, витягнувшись
на циновці поряд з мертвою дружиною.
— Ти тільки не лякайся і не шкодуй свою дружину. Вона була недобра жінка,— сказала риба.— Як тільки похоронишь її, віднеси мене туди, де ти мене спіймав. Тільки не на ношах, а в новій циновці.
Чоловік погоревал, погоревал, та робити нічого. Покликав всіх родичів і поховав дружину.
На наступний ранок заспівав перший півень проспівав другий, проспівав третій, і риба знову заговорила:
— Вставай! Настав час! Неси мене до річки.
Чоловік виконав наказ риби. Він тепер боявся її і ніс дуже обережно.
— Не залишай мене на березі. Увійди в воду, неси мене до того місця, яке я тобі покажу,— звеліла йому риба.
Чоловік увійшов у воду, зробив кілька кроків.
— Іди далі, йди далі! — наказала риба.
Чоловік зробив ще кілька кроків. Вода доходила вже
йому до плечей.
— Ось тут зупинись! Але не кидай мене, а опусти у воду обережно! — сказала риба.
Чоловік дбайливо опустив рибу у воду. Вже з глибини річки вона сказала, висунувши голову:
— Слухай, коли будеш женитися вдруге, вибирай жінку, яка не була б такою привередой! Інакше тобі це коштуватиме життя!
І людина незабаром знайшов собі іншу дружину, але таку, яка всім і завжди була задоволена.
Объяснение:
Анна — центральний персонаж драми «Украдене щастя». Це типовий, високохудожній і глибоко трагічний образ жінки-страдниці, що стала жертвою власницького світу, у якому безроздільно панує людська жадібність і хижацтво. Вона – покірна, тиха, сильна жінка, здатна боротися за своє щастя Життя її повне тривог і хвилювань. Але завдяки силі волі вона вміє стримувати свої почуття, ховаючи їх на самому дні свого серця. Ще до одруження у житті Анни сталася трагедія: прагнучи отримати частку спадщини Анни, брати силоміць віддали її заміж за нелюба Миколу, який згодився одружитися з Анною без посагу. Вони переконали Анну, що її коханий Михайло загинув. Минули роки. Тихо й спокійно живе Анна з чоловіком. Сусідка вважає, що сім’я Анни і Миколи — найщасливіша в селі. Але якось до села, де жили Анна з Миколою, прибув жандарм. Це і був коханий Анни Михайло Гурман, якому вона присягалася у вірності. Тепер Анна зрозуміла, як жорстоко, підло вчинили її рідні брати. “Одурили, ошукали, мов кота в мішку продали”, — каже обурено Анна. Вона починає розуміти, що життя її понівечене, що в неї назавжди вкрадено щастя. Жінка розуміє, що не можна зараз повернути втраченого: вона дружина іншого і мусить бути вірною своєму чоловікові. Але розуміє й те, що не в змозі стримати свого кохання, що вона жити не може без Михайла. Анна “все готова віддати йому, кинути в болото, коли він того схоче! Навіть свою душу, честь жіночу, свою добру славу”. Потрапивши у жорстокі пута нелюдських обставин, які їй несила розірвати, Анна повністю віддала себе своєму коханню. У душі її стався психологічний злам. її не лякають уже людські пересуди, не криється вона й від свого чоловіка Миколи, одверто говорячи, що ніколи не кохала його, сподіваючись, що зустріч з коханим поверне їй втрачене, що житимуть вони з Михайлом довго й щасливо. Але трагічна смерть Михайла вирвала в неї цю надію. Анна – найкращий жіночий образ в українській та світовій драматургії. Цей образ вражає своєю неповторною простотою і щирістю. Трагічний образ Анни багатьма рисами подібний до образу Катерини з п’єси М.Островського «Гроза».
Джерело: https://dovidka.biz.ua/ukradene-shhastya-harakteristika-anni/
Объяснение: