ема «Тиша морська»: зображення казкової краси морської тиші, коли в морі ледве хлюпочуть хвилі і сяє сонечко. Ідея «Тиша морська»: возвеличення приємного почуття душевного комфорту, насолоди від гарної погоди на морі. Основна думка: приємна погода сприятливо впливає на внутрішній стан людини, її настрій. Художні «Тиша морська» • повторення: «ледве-ледве»; • риторичні оклики: «Що бува негода в світі!»; «Золотим шляхом по епітети: «час гарячий», «ясне небо, море, хмарки, сонце», «злотиста блакить», «тихий плескіт», «хвилечка перлиста», «стежечка злотиста», «щире золото», «золотий шлях»; • метафори: «колихає море хвилі», «рине хвилечка», «в’ється стежечка», «золото спадає», «шлях, що проложило сонце». Леся Українка любила море. Воно вабило її своєю мінливістю, величчю, красою. Ця «країна світла та злотистої блакиті» навіває романтичні думки, мрії, бажання помандрувати кудись далеко-далеко Останню строфу поезії можна розуміти й алегорично: лірична героїня не боїться труднощів, вона готова їх долати, боротися за свою щасливу долю.
1. цитата «Спокій був його ворогом, з яким він боровся на кожному місці».
2. цитата «Федько сидить у себе на воротях, як Соловей-Розбійник на дереві, і дивиться».
3. цитата «Пускається телеграма. Біленький папірчик начіплюється на нитку і підсовується трошки вгору...».
4. цитата «Руки сиві од олова літер, які він складає в друкарні…» або ще Федько казав, що батько працює у типографії.
5. Батьки Федька винаймають житло у батьків Толі – хлопчика, який був знайомий з Федьком.
6. У творі немає якоїсь чіткої вказівки як називає Федька саме батько. Коли сварився, то казав до нього «сучий сину», або «паршивець». Мати ж лаючись називала Федька "сибірякою", "мужиченям", "мурлом"
7. цитата «А найбільше Федькові доставалося за Толю».
8. цитата «Толя був син хазяїна того будинку, де вони жили».
9. Федько на річці ловив дошки, які несла річка від зруйнованого містка, а також похвалявся хлопцям, що планує покататися на крижині. цитата «На річці був... Крига йде страшенна. Базарний місток знесла к бісу... Ми ловили дошки... Я такого дуба витягнув, що ой-ой-ой!... Один хлопець хотів поїхать на кризі, та злякався, а я завтра поїду»
10. Спершу на річці на кризі ледве не загинув Толя. Федько допоміг йому дістатися берега, але сам при цьому провалився під лід. Врядували Федька його друзі. цитата: "Толі зробилось страшно. В руки стало якось дуже холодно, ноги ослабли і сковзались по льоду. Хотілось упасти на лід, притулитись до нього всім тілом і кричати, кликати на поміч Федько був весь синій од холоду і того, що держався зубами за пояс. Але, як тільки витягнули його на тверде, він став на ноги і почав швидко-швидко топати й махати руками. Вода лилася з нього, зуби йому цокали, але він на те не вважав".
11. Батько Толі вимагав від матері Федька, щоб вони як слід покарали сина, а якщо ні, то щоб звільнили квартиру. цитата «— Надіюся, що на цей раз чоловік ваш покарає його як слід... Інакше лучче очистіть мені кватиру».
12. Толик забрав чижик Федька. цитата «Толя одійшов од вікна, перекрутивсь на одній нозі й побіг гратися з чижиком. Цього чижика він сказав Федьковій матері віддати йому, бо він його виграв у Федька»
ема «Тиша морська»: зображення казкової краси морської тиші, коли в морі ледве хлюпочуть хвилі і сяє сонечко. Ідея «Тиша морська»: возвеличення приємного почуття душевного комфорту, насолоди від гарної погоди на морі. Основна думка: приємна погода сприятливо впливає на внутрішній стан людини, її настрій. Художні «Тиша морська» • повторення: «ледве-ледве»; • риторичні оклики: «Що бува негода в світі!»; «Золотим шляхом по епітети: «час гарячий», «ясне небо, море, хмарки, сонце», «злотиста блакить», «тихий плескіт», «хвилечка перлиста», «стежечка злотиста», «щире золото», «золотий шлях»; • метафори: «колихає море хвилі», «рине хвилечка», «в’ється стежечка», «золото спадає», «шлях, що проложило сонце». Леся Українка любила море. Воно вабило її своєю мінливістю, величчю, красою. Ця «країна світла та злотистої блакиті» навіває романтичні думки, мрії, бажання помандрувати кудись далеко-далеко Останню строфу поезії можна розуміти й алегорично: лірична героїня не боїться труднощів, вона готова їх долати, боротися за свою щасливу долю.
Объяснение:
Відповідь:
1. цитата «Спокій був його ворогом, з яким він боровся на кожному місці».
2. цитата «Федько сидить у себе на воротях, як Соловей-Розбійник на дереві, і дивиться».
3. цитата «Пускається телеграма. Біленький папірчик начіплюється на нитку і підсовується трошки вгору...».
4. цитата «Руки сиві од олова літер, які він складає в друкарні…» або ще Федько казав, що батько працює у типографії.
5. Батьки Федька винаймають житло у батьків Толі – хлопчика, який був знайомий з Федьком.
6. У творі немає якоїсь чіткої вказівки як називає Федька саме батько. Коли сварився, то казав до нього «сучий сину», або «паршивець». Мати ж лаючись називала Федька "сибірякою", "мужиченям", "мурлом"
7. цитата «А найбільше Федькові доставалося за Толю».
8. цитата «Толя був син хазяїна того будинку, де вони жили».
9. Федько на річці ловив дошки, які несла річка від зруйнованого містка, а також похвалявся хлопцям, що планує покататися на крижині. цитата «На річці був... Крига йде страшенна. Базарний місток знесла к бісу... Ми ловили дошки... Я такого дуба витягнув, що ой-ой-ой!... Один хлопець хотів поїхать на кризі, та злякався, а я завтра поїду»
10. Спершу на річці на кризі ледве не загинув Толя. Федько допоміг йому дістатися берега, але сам при цьому провалився під лід. Врядували Федька його друзі. цитата: "Толі зробилось страшно. В руки стало якось дуже холодно, ноги ослабли і сковзались по льоду. Хотілось упасти на лід, притулитись до нього всім тілом і кричати, кликати на поміч Федько був весь синій од холоду і того, що держався зубами за пояс. Але, як тільки витягнули його на тверде, він став на ноги і почав швидко-швидко топати й махати руками. Вода лилася з нього, зуби йому цокали, але він на те не вважав".
11. Батько Толі вимагав від матері Федька, щоб вони як слід покарали сина, а якщо ні, то щоб звільнили квартиру. цитата «— Надіюся, що на цей раз чоловік ваш покарає його як слід... Інакше лучче очистіть мені кватиру».
12. Толик забрав чижик Федька. цитата «Толя одійшов од вікна, перекрутивсь на одній нозі й побіг гратися з чижиком. Цього чижика він сказав Федьковій матері віддати йому, бо він його виграв у Федька»
Пояснення: