5.6. Становлення культури Слобожанщини у XVII-XIX ст.
Слобожанщина - це край з неповторним геополітичним положенням на перехресті Сходу і Заходу, Півдня і Півночі. Політичні, економічні, культурні течії як з західних, так і з східних обріїв впливали на розвиток культури краю. Розкопки археологів свідчать, що на території Слобожанщини віддавна мешкали різні народи: східно-сарматські, черняхівські племена, половці та ін.
Крим цих племен, які займалися тваринництвом, землеробством і ремеслом, жили також племена унікальної салтівської культури, стародавні сліди якої були знайдені в селі Верхній Салтів (Вовчанський район Харківського регіону) [1, с. 171].
На початку 1 тисячоліття н. е. територія нинішньої Слобожанщини складала південно-східну окраїну придніпровського масиву слов’янських хліборобських племен роменської культури.
Російська народна казка “Ріпка” – по своєму головному змістом і настрою схожа з бурлацьке піснею “Дубинушка”. Казка “Ріпка”, як і пісня “Дубинушка” – свого роду гімн колективної праці або, якщо хочете, колективної думки. У казці для витягування з землі надзвичайно великої ріпки потрібен був весь набір жителів сільської хати: Дід, Баба, Внучка, собака Жучка, кішка і мишка. Тільки з додатком до зусиль всього колективу зусиль ще й крихітної мишки – Ріпка витягнулася з землі.
Зрозуміло, ніхто не думає, що мишка – головна дійова особа. Адже всі знають, що для успішного виконання якого б то не було справи, часом не вистачає якогось штриха (маленької мишки), щоб вийшов гідний результат. Таких випадків в житті чимало, коли для завершення важкій і якісної роботи не вистачає чийогось маленького зусилля або будь-якої свіжої ідеї, думки.
Розробки уроків
Підручники
Відео
Атласи
Реферати
Книги
Історія української культури. Навчальний посібник
5.6. Становлення культури Слобожанщини у XVII-XIX ст.
Слобожанщина - це край з неповторним геополітичним положенням на перехресті Сходу і Заходу, Півдня і Півночі. Політичні, економічні, культурні течії як з західних, так і з східних обріїв впливали на розвиток культури краю. Розкопки археологів свідчать, що на території Слобожанщини віддавна мешкали різні народи: східно-сарматські, черняхівські племена, половці та ін.
Крим цих племен, які займалися тваринництвом, землеробством і ремеслом, жили також племена унікальної салтівської культури, стародавні сліди якої були знайдені в селі Верхній Салтів (Вовчанський район Харківського регіону) [1, с. 171].
На початку 1 тисячоліття н. е. територія нинішньої Слобожанщини складала південно-східну окраїну придніпровського масиву слов’янських хліборобських племен роменської культури.
Объяснение:
Російська народна казка “Ріпка” – по своєму головному змістом і настрою схожа з бурлацьке піснею “Дубинушка”. Казка “Ріпка”, як і пісня “Дубинушка” – свого роду гімн колективної праці або, якщо хочете, колективної думки. У казці для витягування з землі надзвичайно великої ріпки потрібен був весь набір жителів сільської хати: Дід, Баба, Внучка, собака Жучка, кішка і мишка. Тільки з додатком до зусиль всього колективу зусиль ще й крихітної мишки – Ріпка витягнулася з землі.
Зрозуміло, ніхто не думає, що мишка – головна дійова особа. Адже всі знають, що для успішного виконання якого б то не було справи, часом не вистачає якогось штриха (маленької мишки), щоб вийшов гідний результат. Таких випадків в житті чимало, коли для завершення важкій і якісної роботи не вистачає чийогось маленького зусилля або будь-якої свіжої ідеї, думки.