ви маєте написати твір про дружбу.
Що таке справжня дружба?
Кого ми називаємо друзями?
Які вчинки свідчать про те, що та чи інша людина є для вас справжнім другом?
У вашому творі ви даватимете відповіді саме на ці питання. Це будуть ваші роздуми про дружбу.
І, як у будь-якому творі, вам потрібно буде навести літературні приклади, які підтвердять ваші думки. І тут вам дуже до твори, щойно вивчені на уроках літератури. Адже і в «Тореадорах» Нестайка, і у «Химері лісового озера» Стельмаха багато прикладів справжньої дружби між героями. Використайте їх.

Не потрібно! писати про зміст творів, тобто переказувати, про що у них розповідається.
Використовуйте лише ті епізоди творів, у яких демонструються ознаки справжньої дружби.
Слово твір є спільнокореневим із творити, тобто створювати власне висловлювання, а не списувати чуже.
Твір – на літературну тему, отже, в основній частині необхідно розповідати про дружбу героїв конкретних творів, підтверджуючи думки цитатами. В даному випадку, ви наводите приклади з твору Ярослава Стельмаха. При бажанні можете пригадати також героїв твору Всеволода Нестайка.
У вступі й висновках можуть бути загальні й власні міркування.
Робота над твором.
Написати план.
Продумати структуру твору.
Написати роботу, використовуючи цитати з повісті.

Основна думка: бабуся — це та людина, яка здатна на все заради щасливого дитячого сміху, здоров’я для своєї внучки.

Художні засоби «Забула внучка в баби черевички»

• епітет: «спорожніла хата», «зорі жаровички»;

• метафора: «літо перекотилось», «курява вляглась», «вийшли в небо зорі», «осінь опустила … листок»;

Автор створює образ самотньої бабусі за до сполуки «спорожніла хата».

І вийшли в небо зорі-жаровички,

І тихо бабка посеред села

Малесенькі дитячі черевички

У спорожнілу хату занесла.

Лягла собі. І світло не світила.

Торкнулась черевичків перед сном —

І осінь їй тихенько опустила

Горіховий листок перед вікном.

Діти виростають, самі стають батьками, а їхні батьки – бабусями й дідусями. І їхньої турботи тепер вистачає і на онуків. Про важливість неперервності поколінь, повагу до старших людей, пам’ять про них ідеться в поезії «Забула внучка в баби черевички…».

Мати стала бабусею, до неї в село приїжджає гостювати онука, та коли літо «перекочується за село» і осінь тихенько опускає «горіховий листок перед вікном», настає пора прощатися. Нелегким для жінки видається те прощання, бо роки йдуть, і кожен наближає її до розставання з дітьми та онуками назавжди. У дитинстві ми не замислюємося, наскільки рідна й дорога нам бабуся; часто біжимо, не дослухавши її. І лише дорослішаючи, починаємо розуміти, як багато вона могла б нам розказати, скільки всього разом ми не встигли зробити, як мало уваги приділяли рідній людині. Так і в поезії: дівча махнуло рученям на прощан ня, а «бабка все стояла на дорозі, хустинкою торкаючись до сліз».

Бабуся залишилася сама до наступного літа, а з нею – спогади й онуччині забуті черевички. Ніжно понесла їх бабуся до спорожнілої хати, щоб торкнутися перед сном рукою й уявити любу онуку. Невідомо, чи зможе ще бабуся помилуватися своєю онучкою, чи буде наступного літа до кого приїздити малій, адже непомітно підкрала ся осінь життя – старість.

Такий філософський підтекст твору спонукає замислитися над цінністю родинних стосунків, потребою приділяти більше уваги батькам, бабусям і дідусям.

У творах Тараса Шевченка "Сон" та "Кавказ" порушене проблеми: самодержавства, кріпосніцтва та аморальності земляків-переветнів, что відцуралісь Всього укрaїнського. На сегодня деякі з ціх проблем на жаль теж є актуальними. Например, як земляки, что покідаєть рідний край и зраждують свою Батьківщину, створюючі много проблем: терор, pізаніна, незаконне Захоплення державних територій. Такоже Інколи Ми можемо ігаті картину політічного самодержавстава, что НЕ враховує мнение народу. ЦІ, всі проблеми ми бачим сегодня.