Виконання завдань клоуз - тестів: 1. Тема розділу повісті «Блакитні печери» -
2. УI та IV розділах порушені проблеми ...
3. “ Чому ти так зробив, тату?”...
4. Улюбленим заняттям Славка Беркута є
5. Кожен із підлітків — однокласників шукає
себе в
6. Метою життя Славко для себе вважав ...
7. Юлькові не вистачало...
8. Причиною поразки юного фехтувальника
Є...
9. “ Буде сЗуд чи ні?” над Славком
Беркутою ...
10. Як усе було насправді
11. “Прийшла ота жінка і сказала, що він”...
12. Кінець щасливий. Немов у казці..
Объяснение:
Мета: опрацьовуючи ідейно-художній зміст VІІ-ІХ розділів твору, також звернути увагу на особливості використання фольклорних мотивів і засобів у повісті; охарактеризувати образ головного героя твору Павлуся Судака; розвивати культуру зв’язного мовлення, логічне мислення, увагу сть, уміння грамотно висловлювати власні думки, почуття, враження; формувати кругозір, світогляд; виховувати почуття любові до рідної землі, своєї родини; поваги до історичного минулого, його видатних осіб і героїв; прищеплювати пунктуальність.
Тип
уроку: засвоєння знань і формування вмінь.
Обладнання: портрет А. Чайковського, бібліотечка його творів, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент II. Актуалізація опорних знань 1. Конкурс-гра “сторінками повісті а.
Чайковського “за сестрою”” Підготовчий етап: клас розподіляється на дві команди. Обираються капітани у конкурсі-грі (проводиться жеребкування). 2. закінчення конкурса-гри. підбиття підсумків III.
Оголошення теми, мети уроку.
Мотивація навчальної діяльності школярів IV. Основний зміст уроку Добро не пропадає, а зло вмирає. Народне
прислів’я Яке це щастя дороге – мати свою рідну сторону.
О. Твардовський Є злочин, який спокутувати неможливо: це зрада Батьківщині. П. Пуаст 1.
Характеристика образу Павлуся 1.1. Орієнтовний план до образу.
1) Павлусь – представник славного козацького роду Судаків. 2) Портрет і зовнішність п’ятнадцятирічного юнака.
3) Вольові якості:
А) цілеспрямованість і наполегливість;
Б) мужність і витримка; В) незламність і твердість; г) готовність на самопожертву; д) велика сила волі; Е) ненависть до гнобителів українського народу, зрадництва. 4) Розум і кмітливість: а) володіння зброєю; б) застосування знань, отриманих від діда Андрія і козаків. 5) Почуттєві риси: а) справедливість; б) вірність; в) сердечність і доброта; г) гордість; д) кмітливість і винахідливість; е) любов до сестри, родини, рідного краю; є) вміння реально оцінювати ситуацію.
6) Павлусь – відважний лицар і герой.
1.2. Бесіда за питаннями.
– До якого роду належав Павлусь? – Про що свідчить те, що батьки іноді хотіли покарати сина за його молодечий порив?
– Який вплив мали розповіді діда Андрія на формування світогляду, кругозору Павлуся?
– Чому протягом свого життя Павлусь не раз згадував повчання діда?
– Як хлопець ставився до своєї сестри?
– Яким чином пожежа вки, смерть діда і матері від рук татар вплинули на Павлуся?
– Які враження залишилися у хлопця після перебування серед козаків? Чому він від них навчився?
– Чим пояснити те, що наказ батька і прохання брата не зупинили пошуки Павлом сестри?
– Яких страждань зазнав хлопець, перебуваючи в неволі?
– З чим пов’язано те, що Павлусь повинен був стати мусульманином? Як він до цього поставився? В чому виявилася мужність, винахідливість, витримка хлопця, щоб віднайти сестру? – Як би ви повели себе, перебуваючи на місці Павлуся – шукача рідної сестри?
– Через що Павлусь з Ганнусею постійно намагався якомога швидше повернутися додому, хоча у Девлет-гірея їм гарно жилося?
– Чи будуть, на ваш погляд, щасливими брат і сестра?
– Дослідіть, як саме автор твору ставиться до своїх героїв обгрунтуйте.
1.3. Гра “Вільний мікрофон”. Учні стисло висловлюють власну думку, відповідаючи на питання: “Чи можна Павлуся вважати справжнім героєм, козацьким лицарем? Чому?”
1.4. Цитатна характеристика. – “Дід Андрій вважав своїм обов’язком привчити Павлуся до лицарського ремесла. Вчив його їздити на коні, кидати списом та арканом, стріляти з рушниці та з лука й орудувати шаблею.
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігаціїПерейти до пошуку
У математиці та програмуванні, черговість операцій — правило використовне для однозначного трактування порядку виконання операцій в даному математичному виразі.
Наприклад, в математиці та більшості комп'ютерних мов множення виконується раніше ніж додавання; у виразі 2 + 3 × 4, відповідь 14. Дужки, які мають свої власні правила, можуть бути використані для уникнення плутанини, тож попередній вираз може бути записаний як 2 + (3 × 4), але тут дужки необов'язкові, бо множення першочергове.
В сучасній формі алгебраїчного запису, де безпосереднє сусідство змінних позначає множення, множення має першочерговість порівняно з додаванням, з якого боку воно б не з'являлось.[1] Тож 3 + 4 × 5 = 4 × 5 + 3 = 23.
Коли піднесення до степеня було вперше введено в XVI і XVII сторіччях, воно отримало старшинство над множенням і додаванням, а показник степеня може знаходитись лише як правий надрядковий індекс бази. Тож 3 + 52 = 28 and 3 × 52 = 75. Первісно, для зміни порядку дій використовувались надкреслення та підкреслення. Сьогодні ми використовуємо дужки. Значить для виконання додавання перед множенням, ми пишемо (2 + 3) × 4 = 20, і для виконання додавання перед піднесенням до степеня, ми пишемо (3 + 5)2 = 64