Виконати тести
1. Василь Стефаник належить до
А «братства тарасівців»
Б «Руської трійці»
В «Покутської трійці»
Г київських неокласиків
Д Кирило-Мефодіївського братства
2. Новела «Камінний хрест» написана в руслі
А романтизму
Б сентименталізму
В імпресіонізму
Г постмодернізму
Д експресіонізму
3. У центрі психологічної новели «Камінний хрест» — образ
А хреста
Б Америки
В Івана Дідуха
Г землі
Д горба
4. Прізвище головного героя новели «Камінний хрест» вказує на
А споконвічне хліборобське коріння
Б без тну бідність
В глибоку старість
Г матеріальну нужду
Д світське походження
5. У творі «Камінний хрест» порушено всі названі проблеми, ОКРІМ
А економічної хвилі еміграції
Б влади землі над людиною
В життя і смерті
Г зв’язку з рідною землею
Д кохання і зради
6. Символом страдницької хліборобської праці в новелі «Камінний хрест»
є
А каміння
Б хата
В кінь
Г село
Д хрест
7. Образ Івана Дідуха нагадує міфічного
А Прометея
Б Геракла
В Сізіфа
Г Ярила
Д Велеса
8. Найвищий вияв туги через розлуку з рідним краєм передано у рядку
А Чим старівся, тим тяжче було йому... сходити з горба.
Б Гостей у Івана повна хата, ґазди і ґаздині.
В Одна сльоза котилася по лиці, як перла по скалі.
Г Плоти попри дороги тріщали і падали — всі люди випроваджували Івана.
Д Як уходили назад до хати, то ціла хата заридала.
9. Установіть відповідність.
1 експозиція
2 зав’язка
3 кульмінація
4 розв’язка
А «Ця земля не годна стільки народу
здержати та й стільки біди
витримати».
Б «Блимає той камінь, мертвими блисками, відбитими
від сходу і заходу сонця, і кам’яними очима своїми
глядить на живу воду і сумує».
В «Видиш, стара, наш хрестик?
Там є вибито і твоє намено.
Не біси, є і моє, і твоє».
Г «Вік свій збув на тім горбі. Чим старівся, тим тяжче
було йому, поломаному, сходити з горба».
Д «Ймив стару за шию і пустився з неню в танець...
Люди задеревіли, а Іван термосив жінкою, як би не мав
уже гадки пустити її живу з рук».
10. Установіть відповідність.
1 напружені жили
2 хатній поріг
3 камінь
4 могила
А українська гостинність
Б рідна домівка
В бездушність природи
Г тяжка праця
Д далекий невідомий край
11. Установіть відповідність.
1 банувати
2 файно
3 патороч
4 данець
А танок
Б бігати
В гарно
Г шкодувати
Д клопіт
12. Установіть відповідність.
1 порівняння
2 метафора
3 постійний епітет
4 гіпербола
А «Іван та й Михайло отак співали за молодії літа...»
Б «Плоти попри дороги тріщали
і падали — всі люди випроваджували
Івана».
В «Одна сльоза котилася по лиці, як перла по скалі.»
Г «Вбігли сини і силоміць винесли обох
із хати».
Д «...сивими очима хотів навіки закопати в серцях гостей
свою
Окраса української літератури – повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». У творі письменник створив образи людей, які є справжніми дітьми природи. Вони єдині зі світом гір, полонин, лісу, який оточує їх.
Історія обертається навколо хлопця та дівчини. Обидва вони гуцули. Родини Марічки Гутенюк та Іванка Палійчука люто ворогують між собою, намагаючись знищити чоловіків ворожого роду. Але Іван та Марічка покохали один одного ще дітьми. Вони наче первісні люди, адже ворожість у суспільстві не знищила їхніх природних почуттів. Кохання – це справді природне почуття, а ненависть – ні, її нав’язують людям інші люди. Автор повісті дає нам це зрозуміти.
Марічка - поетична дівчина, знає секрети навколишньої природи, ворожіння. Вона складає співанки, які з’являються «ніби самі по собі». Вона настільки чиста, що вміє відповісти добром на зло. Ще в дитинстві вона назавжди привернула серце Іванка до себе, пригостивши його цукеркою у відповідь на спробу побити її.
Іван – це також людина в природному стані. Він прекрасний господар, «ґазда». Іван знає прадавню мудрість про те, як треба доглядати за худобою, як зберегти овечок від злих духів. Для нього видається цілком природним, що сусідка Химка є відьмою і може обертатися у жабу та білу собаку. А в лісі, звісно, бродить чугайстир та полює на нявок.
Іван тонко відчуває природу навкруги себе. Мабуть тому він не тільки добрий господар, але й грає на флоярі. Він здатен на велике почуття і в кінці віддає життя за мрію. Не може жити без радості та кохання.
Є ще два цікаві образи в творі – мольфара Юри та ґаздині Івана Палагни. Але їхнє кохання інше: в ньому проглядає хижість та хіть. Своєю силою керувати природними стихіями Юра причарував горду та холодну Палагну. Їхнє кохання неначе стихійне лихо: розбиває життя людей навколо. І тому воно протиставляється глибокому, ніжному коханню добрих людей - Івана та Марічки.
Аналіз новели “Іmpromtu phantasie” стане в нагоді кожному десятикласникові при підготовці до уроку чи контрольної роботи. Тут викладено основне, що потрібно знати школяреві після прочитання твору. Занотуйте в зошит його тему, ідею та основну проблематику, аби краще орієнтуватися у відмінностях різних творів Ольги Кобилянської.
Зроблене багато років тому дослідження біографії письменниці переконує, що «певну автобіографічну (тут – “музичну”) інформацію в художній прозі Ольги Кобилянської не можуть суттєво доповнити ані її щоденник, ані її листи, ні автобіографії».
Саме з творів письменниці здогадуємось: її покликанням і мрією була музика, її улюбленим композитором був Ф. Шопен. Вона хотіла бути музикантом. Піаністкою. Перешкодою став брак коштів.
Однак очевидно: Кобилянська відчувала душевну спорідненість з Шопеном. Його музика була їй внутрішньо близька. І не тільки їй, а й іншим модерністам. Шопен (1810–1849), можна сказати, фізично належав першій половині ХІХ століття, а духовно другій половині, сучасному життю О. Кобилянської.
Так, з «Impromtu phantasie» Шопена Експромт», назву «Фанзазія» твір отримав по смерті музиканта) пов’язаний перший музичний епізод у прозі Кобилянської, перша вербалізація інструментального твору та його впливу на письменницю. Ідеться про повість «Людина». З цим музичним твором пов’язані і твори, про які ми говоримо сьогодні. Літературознавці називають ці твори «музичними» або «симфонічними».
Тема: Роздуми про мистецтво і його роль у житті людини, значення для формування духовності.
Свій твір «Impromtu phantasie» Ольга Кобилянська означує як нарис, таким чином, можливо, наголошує на певному його автобіографізмі, адже за визначенням ця жанрова форма належить швидше до публіцистичного стилю і, попри позбавленість чіткої та завершеної фабули, яка часто носить фрагментарний характер, передбачає зображення дійсних фактів, подій та конкретних людей. Зважаючи на глибокий ліризм твору, наповненість його засобами музичного мистецтва, його можна визначити як художній нарис).
Розповідь веде героїня, яка згадує «минулі літа і одну людину, яка була іще дитиною». Оповідачка надзвичайно чітко, до найменших деталей описує характер та зовнішні ознаки дитини: «ніжна, вразлива, немов мімоза, з сумовитими очима…». Попри те, що героїня говорить про маленьку людину в третій особі, з таких живих, ясних спогадів зрозуміло, що вона згадує себе в дитинстві. Силою, яка спричиняє бурю спогадів, психологічний вир в душі героїні, стають «торжественні, поважні звуки дзвонів».
Смілива, не терпить упокорення та приниження, має тонку душевну організацію; відчуває навколишній світ у тонах і барвах.
У віці 10 років, коли молодий аристократ налаштовував фортепіано і передбачав щасливе творче майбутнє дівчини, яке, як ми бачимо, не справдилось. Дитячі спогади весь час живуть в ній, вона не уявляє життя без музики, яка будить у ній дивовижні почуття).
Таке асоціативне сприймання музики було і в О. Кобилянської.
Природа, подібно до музику, тонко впливає на дівчину. Ці дві стихії – музика і природа – поєднуючись, зливаються в одну барву; вони захоплюють героїну, хвилюють, будять багату гаму відчуттів.
Зрозуміло, що авторка надає значного смислового навантаження звуковому образу, адже він генерує подальше розгортання сюжету художнього твору.
Музика для героїні О. Кобилянської найдосконаліший засіб вираження переживань, страждань, поривань і прагнень, коли для вираження почуттів бракує слів.
Объяснение: