Виконайте тести
1 Талановитість змія виявилась у тому, що він умів:
А танцювати;
Б малювати живописні картини;
В грати різноманітні мелодії на кларнеті;
Г писати вірші.
2Дракон, на думку князя має бути убитим, бо цього вимагають:
А лицарі;
Б мешканці князівства;
В приписи;
Г воєводи інших країн.
3 Найбільше князь боявся:
А неслави;
Б що не зможе подолати змія;
В повстання народу;
Г зради воєводи
4Готуючись до першої зустрічі зі змієм, владика хотів істоту:
А по стати до бою;
Б зразу вбити;
В закурити димом;
Г обв'язати мотузкою
5Давньою традицією для князя було:
А влаштувати обжинкове свято;
Б організувати подорож до інших країн;
В регулярне вживання вина;
Гдотримуватись заповідей дідів.
6 Укажіть ім'я дракона, яке надав йому Пустельник:
А Афродій;
Б Джаудар;
В Грицько;
Г Волошис.
7 Великою небезпекою , на думку князя , є:
А голод;
Б вільнодумство;
В бідність;
Г нестача води
8Щоб догодити Всевишньому, люботинський владика:
А роздавав бідним гроші;
Б щодня ходив до храму;
В всіляко намагався дотримуватись заповідей Господа;
Г постився і сповідався.
9"Плоть драконяча, а нутро людське",- таку думку про змія висловив:
А один із лицарів;
Б пустельник;
В князь;
Г воєвода.
10 Понад усе Пустельник не бажав :
А бути прислугою у князя;
Б брати участь у військових походах;
В стати таким , як люботинський володар;
Г на самоті серед темної ночі помирати.
11 Дракон вирішив вийти на герць заради того, щоб:
А захистити Пустельника;
Б потім про це написати твір;
В продемонструвати вірність рідній землі;
Г знищити князя.
12 Під час військових подій у першу чергу, на думку Пустельника, гинуть:
А філософи;
Б письменники;
В учені;
Г боягузи.

1. за що герасим дорікав климу зранку? бо той: а) проспав; б) не нагодував увечері худобу; в)  вже зранку їсть хліб, який взяв без дозволу; г) не накосив коням трави. 2. копач назвав робітників герасима: а)  сараною; б) прожорами; в) товстунами; г) худобою. 3. копачеві наснилося, що він викопав гроші і приїхав до: а) києва; б)  парижа; в) лондона; г) нью-йорка. 4. думок у герасима було стільки, як: а) листячка на дереві; б) хмар на небі; в)  піску в морі; г) худоби в жолудя. 5. за фальшиві гроші герасим хоче викупити землі: а) пузиря; б)  смоквинова; в) чобота; г) найбагатшого купця. 6. хто у героїв п’єси постійно полюбляв повторювати: «опит — велике діло»? а) параска; б)  копач; в) герасим; г) савка. 7. на низинці копач пропонує герасиму: а)  посадити садок; б) збудувати ферму; в) викопати колодязь; г) зробити власний ставок. 8. ідучи до пузиря, копач із собою взяв: а)  шматок сала і хліб; б) глек сметани; в) хліб з часником; г) ї ковбаски. 9. на думку копача, біди не чинить: а)  запас їжі; б) сотня грошей; в) раціональна думка; г) теплий одяг. 10. герасиму не в копачеві те, що той: а)  постійно надавав поради; б) просив у нього їсти; в) хвалився своїми досягненнями у розкопках; г) намагався зверхньо поводити себе у ставленні з ним. 11. «блажен чоловік, іже скоти милує»,— так висловився герасим, коли: а) копач просив у нього коней, щоб поїхати до пузиря; б) дізнався про зневажливе ставлення жолудя до своєї худоби; в)  параска звернулася до нього з проханням дати їй коней, щоб з’їздити до церкви; г) бачив, як клим годує худобу. 12. герасим порівнював параску з: а) пишною квіткою; б)  конякою; в) бджолою; г) соловейком.

джерело:   довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

Граф ганелон — негативний герой поеми. гордий та запальний, він не може стримати гніву й образи на пасинка роланда і страшно мститься йому і своїм співвітчизникам. графа не зупиняє те, що роланд — його родич, а карл — його король. виявляючи егоїзм та зрадництво, ганелон не стає щасливим. його покарання було жорстоким, але справедливим. у творі ганелон зображений надзвичайним красенем. «блискучі очі, гордий вид у нього, широкі груди, благородне тіло, а гарний — не надивляться всі пери.» зрадництво — це прояв душі, а зовнішність тут ні до чого. зрадниками можуть бути звичайні люди, що й лякає. на раді короля ганелон був єдиним, хто підступно закликав повірити ворогові. рішуче й гордовито вступив він у суперечку. в його словах лунають нотки зухвалості: «не вірте похвалькам, хто б це не був, хоч навіть я і сам, а слухайте того, хто раду дасть корисну. король марсілій справді вам кориться… чванлива рада послуху не варта…» ганелон переконав усіх учасників ради. але, дізнавшись, що посланником поїде він, самовпевненість ганелона змінюється гнівом. але відмовитися він не міг, адже він теж був васалом короля. «король мені велить сповняти службу»,— говорить ганелон. тобто це був його обов’язок. він обмовляє роланда і карла перед марсилієм. ганелон заявляє, що винуватцем безкінечної війни є роланд, і карл сильний доти, поки біля нього роланд. ганелон пропонує підступний план: погодитися на всі умови карла і вручити йому ключ від сарагоси. король відведе своє військо, залишивши невеликий ар’єргард на чолі з роландом. марсилій зможе знищити цей загін, вбити роланда, і тоді скінчиться війна. коли карл, від’їхавши вже далеко від ронсенвальської ущелини, почув звук оліфанта, ганелон намагався запевнити короля, що нічого страшного не відбувається, що роланд настільки гордий, що ніколи не покличе на , напевне, він в горах полює на оленя. коли карл звинувачує ганелона у зраді, той заявляє, що хотів помститися тільки роланду, але вірний королю. після божого суду — поєдинку між пінабелем і тєррі, ганелона чекає страта: його розірвали кіньми. образ ганелона — суперечливий. він не належить до мелодраматичних зрадників, огидних уже за своєю зовнішністю. за натурою це чесний лицар, гордий та запальний, він не може стримати гніву й образи на пасинка роланда, його переповнюють ревнощі до його слави і тому ганелон страшно мститься роланду і своїм співвітчизникам. графа не зупиняє те, що роланд — його родич, а карл — його король. виявляючи егоїзм та зрадництво, ганелон не стає щасливим. він відважний лицар, сміливий і рішучий. барони з гордістю дивляться на його могутню статуру і навіть милуються ним, коли призначають послом до марсілія: у гніві скинув він куничу шубу, зоставсь на ньому лиш каптан шовковий. обличчя горде, променисті очі, могутня постать і широкі груди — на нього задивилися присутні. (тирада 20). поведінка ганелона у марсілія викликає і повагу — за мужність, і презирливе засудження — адже він підступний, зрадливий, виявляє неабияку ість. свій злочин ганелон скоює з двох причин: щоб помститися за образу і врятувати своє життя, а заразом і поповнити свої багатства. перед лицем небезпеки він поводить себе надзвичайно мужньо і ладний дорого продати життя з мечем у руці. він безстрашно виконує доручення короля, пропонуючи марсілію стати данником карла і прийняти християнство, і заявляє, що ніколи не зрадить свого імператора. франкам-придворним, які пропонують себе в посольство заради його безпеки, категорично відмовляє, воліючи загинути наодинці. на суді ганелон також поводить себе сміливо, спритно користуючись недосконалістю феодальних правил щодо відносин між сюзереном і васалом. він доводить свою правоту так: роланд послав його на неминучу смерть, вирядивши послом до маврів; завдяки розуму і хитрощам він, ганелон, уникнув небезпеки і виконав доручення карла; а потім, як і обіцяв, помстився роландові. «це особиста помста, а не зрада! » — твердить він у суді. навіть у цій, у моральному плані невигідній для ганелона, ситуації автор говорить: лицем рум’яний, вигляд має бравий,якби ще й чесний, лицар був би справний. герой хитрий, підступний, переслідує власні інтереси, які ставить вище державних, лицемір, у вчинках керується почуттями ненависті й помсти. образом ганелона автор стверджує, що добрі діла цінуються людьми, а зло всі зневажають. воно має бути покараним. з образом ганелона пов’язаний мотив боротьби за єдність держави і помсти ворогові, яким би він не був. ганелон — не випадковий зрадник, а типовий приклад феодальної непокірності. він керується власними інтересами і спричиняє загибель десятків тисяч співвітчизників.

джерело:   довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua