випішіть дієслова, що є персоніфікацією, та епітети вірші Осінь-маляр із палітрою пишною.
вірш:
Осінь-маляр із палітрою пишною
тихо в небі кружляє,
осипає красою розкішною.
Там розсипа вона роси сріблисті,
Там тумани розливає,
Ліс одягає у шати барвисті.
Ліс обливає кольорами дивними,
Ніжно сміється до вітру,
Грає цілунками з ним переливними.
Фарби рожеві, злотисті, червоні,
Срібно-блакитне повітря...
Ніжні осінні пісні тиходзвонн
1. Отримання літнього завдання хлопцями — зібрати колекцію комах. 2. Від’їзд Сергія і Митька до бабусі в село. 3. Похід на річку. 4. Зустріч з Василем Трошем біля озера. 5. Розповідь велосипедиста про чудовисько, яке начебто живе в озері. 6. Ночівля біля озера. 7. Запис до бібліотеки і вивчення зоології. 8. Митькозавр Стеценка з Юрківки — чудовисько, що живе в лісовому озері. 9. Виявлені сліди невідомої істоти на березі 10. Роздуми щодо пастки для химери лісового озера. 11. Вихід знайдено – химеру будуть ловити на курку, яку вкинули в яму. 12. До ями замість чудовиська потрапляє дід Трохим. Провал операції «Курка». події, що відбулися у дядька Гната з тромбоном; хлопці так і не виявили того, хто живе в озері. 13. Імітація чудовиська Васильом 14. Подяка Сергія і Митька Василеві за чудові канікули та інтерес до зоології. План “Химера лісового озера“ 1. Завдання вчительки 2. Насмішки майбутнього майстра велосипедного спорту 3. Добра бабуся, та дід Трохим. 4. Дорога до лісового озера. 5. Страшна розповідь про химеру 6. Таемниця. І нічна варта. 7. Вивчення бібліотеки. 8. Митькозавр Стеценка із Юрківки. 9. Велечезні сліди на березі. 10. Невдала операція “Курка”. 11. Нічний розіграш Васі. 12. Майбутні пригоди хлопців.
Объяснение:
Фірцак Іван Федорович Народився в с. Білки (Іршавського району на Закарпатті (тоді комітат Береґ, Угорське королівство, Австро-Угорщина), у селянській родині, яка належала до середняків. Неймовірна фізична сила юнака швидко привернула до нього увагу. У двадцять років Кротон подався на заробітки до Праги. У 1919 р. завдяки рекомендаційному листу Вацлава Прохазцки, що служив нотарем у Білках, Іван Фірцак потрапляє на празький завод, власником якого був брат чиновника. Деякий час Іван працює тут оператором корби, за до якої піднімали вантажі. Після заводу Прохазки Іван Фірцак влаштувався вантажником на залізничному вокзалі, де була чітка оплата за кожен перенесений кілограм ваги. Норму атлет відробляв за півдня.
Як спортсмен-аматор став відомим та популярним у 20-х роках, коли почав перемагати на бійцівських турнірах і змаганнях у Празі. Першим спортивним поєдинком для закарпатця став бій із мандрівним силачем Вілетом, що заробляв собі на прожиття виступами на вуличних аренах. Бій для Вілета скінчився розгромною поразкою. Під час поєдинку Івана Фірцака помічає тренер Ондржей Нейман, який на тривалий час стає наставником силача. Фірцак називав його «паном професором». Юнак тренувався із 25-кілограмовою гирею. Не тільки носив її вдома у дворі, а і їздив із нею трамваєм.
У 1922 році на чемпіонаті з важкої атлетики Чехословаччини Іван Фірцак підняв вагу 150 кг і здобув золоту медаль. Став першим вантажником в історії чехословацького спорту, що виграв першість республіки. Незабаром став чемпіоном Чехословацької республіки з рукопашного бою. Він неодноразово ставав переможцем празького клубу важкоатлетів «Прага-Бубенеч». Іван Фірцак 70 разів перемагав у змаганнях з гирьового спорту, став переможцем конкурсу краси тіла в Парижі.
Одним із суперників Івана Фірцака був чемпіон країни Колар Грдлічка, з яким відбулась сутичка в ресторані «Слован». Фірцак був змушений заплатити штраф, бо чех служив у поліції. Після офіційного виграшу першості Іванові також запропонували стати правоохоронцем, але він відмовився.
Перша зліва — Надія Копинець-Дегтярьова. 1962
Під час поїздки до Карлових Вар, автомобіль, яким керував тренер Івана Фірцака, потрапив в аварію. Ондржей Нейман загинув, а Іван шість тижнів провів у лікарні. Поліція заарештувала його, звинувативши в убивстві. Згодом двоюрідний брат Неймана адвокат Гайхел взяв Фірцака на поруки, сплативши велику грошову заставу.
Залишивши аматорський спорт, Кротон-Фірцак долучився до циркового мистецтва. Він став артистом відомого празького «Герцферт-цирку». Мачок Маклер, головний постановник, що 30 років пропрацював у цьому цирку, запропонував Іванові стати зіркою арени. З «Герцферт-цирком» Іван Фірцак об'їздив півсвіту, полонивши своєю майстерністю Королівство Угорщина, Болгарське царство, Грецію, Королівство Румунія, Французьку республіку, Данію, Нідерланди, Польську республіку, Канаду, США та багато інших країн. Загалом виступав у 64-х країнах світу. Фірцак, якого на афішах називали Іваном Силою, виходив на сцену перед великими аудиторіями у Відні, Берліні й Вашингтоні, де розривав залізні ланцюги, жонглював важкими предметами (гирі, ядра, штанги,подеколи навіть і машини), лежав на товченому склі, тримаючи на собі півтонні тягарі, зубами тягнув вантажівки, згинав пальцями цвяхи, робив із них різні фігури, які роздавав глядачам. За його феноменальну силу, трюки та унікальні рекорди світова громадськість нарекла Фірцака ім'ям античного героя Кротона.