Григорій Тютюнник створив у повісті "Климко" ідеал людини і втілив його у сирітську душу головного героя. Климко сміливий і добрий, на своєму шляху він зустрічає багато людей і всі вони отримали часточку його душі і доброти. З самого малечку він самостійно долав всі труднощі, що посилала йому доля. Але війна, нещадна і безжальна, спочатку забира в свої обійми його близьких, а потім і самого хлопчика. Я вважаю: автор вирішив, що наприкінці повісті маленький герой повинен загинути, тому що війна безжальна і цим прийомм він хотів показати її несправидливість.
Минулої неділі я відвідав грандіозну виставку собак. Всі її учасники йшли по широкому килиму з гордістю і впевненістю. У кожної було щось особливе та неповторне. Вони мені дуже подобались своєю поведінкою і слухняністю. З першою медалью привітали величаву вівчарку, з короткою коричнево-чорною шорсткою. Вона виявилась найпривабливішою і найспритнішою. Всі їй аплодували, а інші собаки дивилися в її строну з неприхованою заздрістю. Я був дуже радісний коли на виставці зустрів своїх друзів, вони теж оцінили всі переваги вівчарки, а потім ми ще довго згадували про цю виставку і розповідали знайомим про наші враження з великою радістю.
Григорій Тютюнник створив у повісті "Климко" ідеал людини і втілив його у сирітську душу головного героя. Климко сміливий і добрий, на своєму шляху він зустрічає багато людей і всі вони отримали часточку його душі і доброти. З самого малечку він самостійно долав всі труднощі, що посилала йому доля. Але війна, нещадна і безжальна, спочатку забира в свої обійми його близьких, а потім і самого хлопчика. Я вважаю: автор вирішив, що наприкінці повісті маленький герой повинен загинути, тому що війна безжальна і цим прийомм він хотів показати її несправидливість.
Минулої неділі я відвідав грандіозну виставку собак. Всі її учасники йшли по широкому килиму з гордістю і впевненістю. У кожної було щось особливе та неповторне. Вони мені дуже подобались своєю поведінкою і слухняністю. З першою медалью привітали величаву вівчарку, з короткою коричнево-чорною шорсткою. Вона виявилась найпривабливішою і найспритнішою. Всі їй аплодували, а інші собаки дивилися в її строну з неприхованою заздрістю. Я був дуже радісний коли на виставці зустрів своїх друзів, вони теж оцінили всі переваги вівчарки, а потім ми ще довго згадували про цю виставку і розповідали знайомим про наші враження з великою радістю.