Визначте назву твору за їх темами та мотивами
1. Заради наукового відкриття друзі провели майже все літо в бібліотеці.
2. Домашня тварина мала дивне ім'я Контрибуція й виступила в ролі бика.
3. Героїня цього твору схалилася своїми лінощами й нахабством.
4. Герої цього твору не могли вийти з міста, бо не вміли вимовляти займенник "ти".
5. У якому творі запах полину допоміг героєві згадати батьківщину?
6. Герой цього твору все своє життя присвятив поширенню освіти через друковану книгу.
7. Героїні поезії дуже заздрить трьохсот літня ґава.
8. У цьому творі діють страшні сині жаби.
9. Родинним затишко маминою доброю посмішкою мотузочком диму від печі віє в поезіях...
10. В основі його творів, назву жанру яких він придумав сам, лежать народні анекдоти, що влучно підмічають курйози життя. Це письменник...
11. Українці вважають його своїм духовним батьком, головна його тривога - це особисте щастя й добробут, а доля рідного народу. Це ...
12. Горда, незламна, справедлива, романтична сама, як і ліричні героїні її поезій
*
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
Я.Стельмах. "Митькозавр із Юрківки..."
Т.Шевченко
Л.Українка
Л.Воронина."Товариство Таємних боягузів..."
С.Руданський
І.Федоров із твору О.Іваненко
Л.Глібов. "Муха й Бджола"
В.Нестайко. "Тореадори з Васюківки"
С.Чернілевського
М.Вороний. "Євшан-зілля"
Е.Андрієвська. "Казка про яян"
Жар-птиці з однойменної поезії І.Жиленко
Я.Стельмах. "Митькозавр із Юрківки..."
Т.Шевченко
Л.Українка
Л.Воронина."Товариство Таємних боягузів..."
С.Руданський
І.Федоров із твору О.Іваненко
Л.Глібов. "Муха й Бджола"
В.Нестайко. "Тореадори з Васюківки"
С.Чернілевського
М.Вороний. "Євшан-зілля"
Е.Андрієвська. "Казка про яян"
Жар-птиці з однойменної поезії І.Жиленко
Історія відкриття. Граф Олексій Мусін-Пушкін1 купив оригінал «Слова…» в архімандрита Преображенського (Ярославського монастиря) Іоїля Биковського; підготував до друку текст й опублікував 1800 року в Санкт-Петербурзі. Проте рукопис і більшість друкованих примірників «Слова…» згоріли під час московської пожежі 1812 року.
Одразу після написання вірша його поклав на музику друг і однодумець П. Чубинського М. Лисенко. Створена на його мелодію пісня набула певного поширення на Наддніпрянщині і час від часу звучала до початку XX ст. Згодом музику до вірша П. Чубинського створив і К. Стеценко. Проте остаточно пісня-гімн «Ще не вмерла Україна» утвердилась у свідомості українського народу саме в співавторстві П.Чубинського і М. Вербицького.
На хвилі піднесення українського патріотичного і духовного життя на в 60-х роках XIX ст. в одному із львівських журналів було надруковано вірш «Ще не вмерла Україна». Цей вірш сподобався М. Вербицькому своїм патріотичним змістом, легкістю форми, і він поклав його на музику спочатку як солоспів у супроводі гітари. Згодом М. Вербицький зробив із пісні- солоспіву хорову композицію.