ответ дан lanauriadko01 жанр — етюд тема: незбагненна краса світу. ідея: патріотичні почуття, передані словом. основна думка: «вечір, мов казка, над україною казка, як вечір, аж синьо в очах…». ліричний герой вірша «зимовий етюд» настільки щирий і переконливий, що навіть будь-який читач змушений буде впустити у своє серце любов і тепло. «зимовий етюд» підпалий трішки туману і трішки інею, неба льодинку холодну — на шлях… вечір, мов казка, над україною казка, як вечір, аж синьо в очах… там, за тополями, за огорожами, де місто тікає на ніч в степи — все запорошене, все насторожене, вся україна заслухалась — і не спить… на початку цього вірша послідовно, немов з окремих частинок-штрихів, оформлюється загальна картина зимового вечора: туман, іній, холодна льодинка… але ліричний герой сприймає цей звичайний вечір як щось виняткове й небуденне. його душу наповнює радісне піднесення, навіяне красою рідної україни. воно образно виражається у грі слів: «вечір, мов казка» і «казка, як вечір». зі звичайного цей зимовий вечір перетворюється на казковий — коли все довкола стає загадковим, а герой сповнений передчуттям дива. не випадково у другій частині твору перед нами постає жива, немов справді казкова, картина природи. серед використаних автором художніх засобів переважає персоніфікація. цей засіб не лише сприяє поетичному олюдненню довкілля: «місто дихає у степи», «все насторожене», «україна заслухалась і не спить». усе, що помічає ліричний герой, живе в єдиному злагодженому ритмі, разом привабливий одухотворений образ батьківщини
тема: дитячі спогади ліричного героя про літній дощ на пасовищі.
ідея: утвердження любові до рідного краю, захоплення гармонією людини і природи.
основна думка: «батьківська хата тепла, як гніздо».
мотиви: батьківська хата тепла, як гніздо, життєдайна сила дощу, гармонія людини і природи.
рід літератури: лірика.
жанр: пейзажна лірика.
композиція.
вірш умовно можна поділити на дві частини. у першій зображений теплий літній дощ –життєдайна сила для природи. у другій звучить радість, бо дощ незабаром перестане, а ліричного героя зігріє батьківська хата.
lanauriadko01
жанр — етюд тема: незбагненна краса світу. ідея: патріотичні почуття, передані словом. основна думка: «вечір, мов казка, над україною казка, як вечір, аж синьо в очах…». ліричний герой вірша «зимовий етюд» настільки щирий і переконливий, що навіть будь-який читач змушений буде впустити у своє серце любов і тепло. «зимовий етюд» підпалий трішки туману і трішки інею, неба льодинку холодну — на шлях… вечір, мов казка, над україною казка, як вечір, аж синьо в очах… там, за тополями, за огорожами, де місто тікає на ніч в степи — все запорошене, все насторожене, вся україна заслухалась — і не спить… на початку цього вірша послідовно, немов з окремих частинок-штрихів, оформлюється загальна картина зимового вечора: туман, іній, холодна льодинка… але ліричний герой сприймає цей звичайний вечір як щось виняткове й небуденне. його душу наповнює радісне піднесення, навіяне красою рідної україни. воно образно виражається у грі слів: «вечір, мов казка» і «казка, як вечір». зі звичайного цей зимовий вечір перетворюється на казковий — коли все довкола стає загадковим, а герой сповнений передчуттям дива. не випадково у другій частині твору перед нами постає жива, немов справді казкова, картина природи. серед використаних автором художніх засобів переважає персоніфікація. цей засіб не лише сприяє поетичному олюдненню довкілля: «місто дихає у степи», «все насторожене», «україна заслухалась і не спить». усе, що помічає ліричний герой, живе в єдиному злагодженому ритмі, разом привабливий одухотворений образ батьківщини
ответ:
тема: дитячі спогади ліричного героя про літній дощ на пасовищі.
ідея: утвердження любові до рідного краю, захоплення гармонією людини і природи.
основна думка: «батьківська хата тепла, як гніздо».
мотиви: батьківська хата тепла, як гніздо, життєдайна сила дощу, гармонія людини і природи.
рід літератури: лірика.
жанр: пейзажна лірика.
композиція.
вірш умовно можна поділити на дві частини. у першій зображений теплий літній дощ –життєдайна сила для природи. у другій звучить радість, бо дощ незабаром перестане, а ліричного героя зігріє батьківська хата.
художні засоби.
епітети: річка невеличка, корів рудобоких.
метафора: «зелене волосся дощу», «уплетена дорога, хата, річка», «уплетене стадо», «уплетені дерева».
персоніфікація: «небо плете».
порівняння: «хата, як птах», «річка, як стрічка», «у хату, як гніздо»
анафора: «хто ..», «уплетена …».
інверсія: річка невеличка, корів рудобоких.
фразеологізм: (змок) весь до нитки.
віршована форма: вільний вірш.