Визначте: так чи ні. 1. Зажурився Морозенко, «бо нічим прожити»?
2. Сірко обступає татар на битому шляху?
3. У битві під жовтими Водами Хмельницький переміг ляхів?
4. Залізняка зовуть розбійником, бо забирає гроші у багатих і віддає
бідним?
5. Пісня «Засвіт встали козаченьки» літературного походження?
6. За ініціативою Марусі Богуславки козаки просиділи у турецькій темниці
тридцять років?
П рівень (3 б.)
Тестові завдання з вибором однієї правильної відповіді.
1. Хто був союзником війська
4. Дівчина полетіла б до милого,
Б.Хмельницького у битві під
але... (пісня «Віють вітри, віють
Жовтими водами (пісня «Чи не буйні»)?.
той то хміль»)?
а) він її не кличе;
а) Турки;
б) не має крил;
б) росіяни;
в) не має бажання;
в) поляки;
г) її не відпускають,
г) татари.
5. Думи виконуються у супроводі:
2. Відновіть зміст цитати
а) скрипки;
«Попереду Морозенко ... конем
б) флейти;
виграває» (пісня «Ой Морозе,
в) бандури;
Морозенку»)?
г) арфи.
а) білим;
б) чорним;
6. Чому «потурчилась,
в) сивим;
побусурманилась» Маруся
г) гнідим.
Богуславка (дума «Маруся
Богуславка»)?
3. Що досить «панові-братові» а) Силою примусили;
малювати (пісня «Зажурилась
б) захотіла розкішного життя,
Україна»)?
в) на зло батькам;
а) Гринджоли;
г) заради помсти.
б) ілюзії;
в) щастя;
г) план дій​

Твір Всеволода Нестайка «Тореадори з Васюківки» мене дуже зацікавив. Перші ж прочитані сторінки викликали у мене щирий сміх, адже твір був дуже цікавий, захоплюючий та наповнений колоритом справжнього безтурботного життя дітей. І все це разом справляло враження, наче автор пишучи цей дитячий роман сам був у віці головних героїв твору Павлуші і Яви, настільки щиро були передані усі переживання та емоції головних героїв Всеволодом Нестайком. Усі пригоди, які відбувалися з героями цього твору, я переживала разом з ними, так само відчуваючи радість або сум, переживання або впевненість. Прочитавши цей твір, я дещо змінила свій погляд на життя, багато чого зрозуміла і навчилася багатьом людським цінностям, а саме: щирості у почуттях, відданості у дружбі, а ще не втрачати почуття гумору і пам’ятати , що будь-які проблеми завжди можна вирішити. Тому я раджу читати цей твір не тільки дітям, а й дорослим, бо саме в ньому ви можете знайти те, чого вам не вистачало у житті. Я писала такое НА УКР лит недавно

Стоу була вчителькою й активною аболіціоністкою. Головним персонажем свого роману вона зробила дядька Тома, старого чорношкірого раба, відданого своїм білим господарям. Роман, написаний у дусі сентименталізму, зображує реалії життя рабів, водночас проводячи думку, що християнська любов здатна здолати навіть таке негативне явище, як рабство.

Роман став одним із бестселерів XIX століття, другою за кількістю продажів книгою після Біблії. Вважається, що він сприяв зростанню руху аболіціоністів у 50-x роках XIX століття. За перший рік після публікації було продано 300 тис. примірників тільки в США, понад мільйон у Великій Британії. Через три роки після публікації його вже називали «найпопулярнішим романом нашого часу» . Існує легенда, що на початку громадянської війни в США Авраам Лінкольн зустрівся із Стоу і проголосив: «Ви і є ця сама маленька жінка, що почала цю велику війну?». Однак відомості про цю зустріч і слова Лінкольна з'явилися в пресі тільки в 1896 році й, можливо, були зумовлені бажанням тогочасних інтелектуалів підкреслити роль літератури в сприянні суспільним змінам.

Книга та поставлені за її мотивами п'єси до утвердженню й популяризації стереотипів чорношкірого населення США: годувальниці-негритянки, чорношкірих дітей та дядька Тома як сумлінного багатостраждального слуги, вірного своєму господарю чи господині. З часом ставлення американців до таких стереотипів змінилося, вони стали сприйматися як образливі, що дещо затьмарило історичне значення книги як «важливого антирабовласницького знаряддя».

Джерела

Стоу народилася в Коннектикуті й викладала в Гартфорській жіночій академії, водночас беручи активну участь в русі за скасування рабства. Свій роман вона написала у відповідь на другий акт про рабів-втікачів 1850 року. Більша частина книги була написана в Брансвіку, штат Мен, де в Боудін-коледжі викладав її чоловік Калвін Елліс Стоу.