Власне висловлення
Прочитайте наведений текст.
Сучасний український поет Микола Луків у вірші «Кадри з телефільму» висловлює своє зане-
покоєння тим, що люди мало спілкуються з живою природою, навіть справжніх друзів замінюють
на віртуальних:
"Уже і світ тобі — з телевікна,
І таїна — за телеоб’єктивом.
А як же далі? І невже колись,
В якомусь році чи в якомусь віці,
І шум беріз, і перелуння птиць
Полинуть тільки в записі на плівці?"
Звичайно, сучасна людина вже не може відмовитися від благ цивілізації, від новинок науки
й техніки. Але чи не втрачає вона при цьому щось важливе?
Викладіть Ваш погляд на цю проблему.
Сформулюйте тезу, наведіть два-три переконливі аргументи, що найкраще підтвердять Вашу
думку. Проілюструйте Ваші міркування посиланнями на приклади з художньої літератури чи ін-
ших видів мистецтва (зазначте автора й назву твору, укажіть проблему, порушену митцем, худож-
ній образ, через який проблему розкрито, наведіть цитату з твору тощо), історичними фактами або
випадками з життя. Не переказуйте змісту художнього твору, не давайте повної характеристики
образів. Сформулюйте висновки.
Орієнтовний обсяг роботи — 1 сторінка (200–250 слів).
Відповідь:
Народився 17 вересня 1864 у Вінниці.
Віддали до початкової школи (1875 — 1876).
Навчався в духовному училищі у Шаргороді (1876 — 1880).
Після закінчення Шаргородської семінарії у 1880 Михайло Коцюбинський поїхав до Кам’янця-Подільського, маючи намір навчатися в університеті, але ця мрія не здійснилася.
У 1886–1889 він дає приватні уроки і продовжує навчатися самостійно, а 1891-го, склавши іспит екстерном при Вінницькому реальному училищі на народного учителя, працює репетитором.
Почав друкуватися в 1890 р. — львівській дитячій журнал «Дзвінок» опублікував його вірш «Наша хатка».
У 1892–1896 був у складі Одеської філоксерної комісії.
Потім працював у Криму.
Згодом переїхав у Чернігів, де займав посаду діловода при земській управі.
В Чернігові зустрів Віру Устимівну Дейшу, закохався, і вона стала його дружиною — вірним другом та помічником.
Постійні матеріальні нестатки, конфлікти з владою та ще постійна зажура долею коханої жінки, Олександри Іванівни Аплаксіної, молодшої за нього на 16 років. У 1907 р. з анонімного листа дружина дізналася про стосунки чоловіка з Аплаксіною та примусила його дати слово не кидати родину.
1911 р. «Товариство прихильників української науки і штуки» призначило довічну стипендію в розмірі 2000 крб. на рік, щоб він міг звільнитись зі служби.
Проте письменник почував себе дедалі гірше. Його мучили астма і туберкульоз.
Навесні 1913 Михайла Михайловича Коцюбинського не стало.
Твори:
Харитя (1891)
На віру. Повість (1891)
Маленький грішник (1893)
Помстився (1893)
Казка «Хо» (1894)
На крилах пісні (1895)
Для загального добра (1895)
Відьма. (1898)
По-людському (1900)
Дорогою ціною (1901)
На камені (1902)
етюд «Цвіт яблуні» (1902)
Під мінаретами (1904)
Сміх (1906)
Він іде! (1906)
Persona grata (1907)
В дорозі (1907)
Intermezzo (1908)
Дебют (1909)
Fata morgana (1 ч. — 1902—1903, 2 ч. — 1910)
Сон (1911)
Тіні забутих предків (1911)
Подарунок на іменини (1912)
Хвала життю (1912)
Pack-storm
Нюренберзьке яйце
Ранок у лісі
Відповідь:
Пояснення:
Народився Михайло Михайлович Коцюбинський 17 вересня 1864 р. у Вінниці в сім’ї дрібного службовця. Його вихованням займалася переважно мати. Саме завдяки її старанням майбутній письменник мав можливість долучитися до зразків високого мистецтва ще з юних літ.
Початкову освіту Михайло здобув вдома. З 1875 р. навчався у Барській початковій школі, а наступних п’ять років — у Шаргородському духовному училищі. Під час навчання у духовному училищі Михайло Коцюбинський не обмежується вивченням лише обов’язкової програми. З особливим захопленням він знайомиться з творчістю Тараса Шевченка, Марка Вовчка, Генріха Гейне, Миколи Гоголя, Олександра Пушкіна. Готується до вступу в університет. Але сувора проза дійсності по-своєму відкоригувала ті мрії. Хвороба матері, втрата роботи батьком, опікування меншими дітьми — все це змусило юнака рано стати до власного заробітку. Протягом 1882–1892 рр. Михайло Коцюбинський вчителює, дає приватні уроки, займається репетиторством для дітей із заможних родин Вінниці та навколишніх сіл. Пізнаючи народне життя, він відкривав і себе. Реалії життя й багата уява спонукали до творчості. Серед експонованих матеріалів є автограф оповідання «Звідки узялась панщина», що було записане Михайлом Коцюбинським у 1890 р. у с. Стадниці Подільської губернії (Ф. 170, № 1634).