Во по А. Малишко "Прометей нужен ответ
1. Автор почув розповідь, підсівши до плотарів.
2. Солдата знайшов хлопчина із села.
3. Двоє солдат були молоді.
4. Пораненого солдата сховали на горищі.
5. Дії відбуваються влітку.
6. Знайдений солдат був з Смоленщини.
7. Поранений переодягнувся в іншу одежу.
8. «Смертям двом не бувати, одну ж обдурим, не біда» належать хазяйці.
9. Солдат швидко видужував.
10. Хлопчик солдатові читав «Кобзаря».
11. Німці знайшли солдата вночі.
12. Розвідника вивели на площу.
13. Солдата прив’язали до дуба та спалили.
14. Малий хлопчина підібрав жаркі вуглини.
15. Розмова плотарів пройшла швидко.
Поет мав великий талант, бо створив такий вірш, у якому немає звичних художніх образів, але вдало створені зорові та слухові описи змушують нашу уяву самостійно малювати цю картину, і бачити перед собою цю гармонію людини й природи. Хоча й твір не великий за обсягом, проте він несе глибоке значення. В ньому є й образ справжньої української родини, її традиції, та образ самої України, яка при читанні вірша пробуджує в мені глибокі почуття патріотизму й любові до своєї Батьківщини. У творі вишня символізує рідню землю, та родинну любов, а соловейко-волю та добро, сама ж хата є оберегом великої української родини.
Від вірша віє спокоєм, і з перших рядків в уяві постає теплий родинний вечір, коли всі, після тяжкого робочого дня, зібралися разом за столом, нехай не багато накритим, але ж головне те, що вся сім’я нарешті поряд. Це змусило мене задуматися над тим, що треба цінувати своїх рідних, коли вони поруч з тобою, адже в автора не було можливості побачити свою родину, сидячи у казематах, і він дуже за нею сумував.
Далі-вишневий садок, пісні дівчат, гудіння хрущів, і одразу ти немов переносишся у той родинний вечір, чуєш приємний аромат квітучих вишень, біля яких літають хрущі, а десь вдалині чуються славетні українські пісні з вуст молодих дівчат.
Згодом всі повкладалися спати, щоб з новими силами зустріти прийдешній день. А спів соловейка все ще лунав у вечірньому спокої.