Володимир Рутківський Джури козака Швайки: 1. Бидлом і байдаком пан Кобильський називає… 2. Майже щодня то лось, то борсук приходили лікуватись до…
3. Разом із прадідом канівецького старости під Синіми водами бився прадід…
4. Схоже, не раз і навіть не десять разів довелося побувати в найлютіших січах…
5. У дуплі виднілося смагляве обличчя і чорні вуса…
6. Дуже багато знав і розповідав так, що й не вірилось ніби це було насправді…
7. Вітрик і Барвінок були найвірнішими друзями…
8. Дивна людина із довгою та білою бородою – це…

очень

Дідусь хлопчика був незвичайно вмілою людиною і мав «золоті руки». Він настільки багато усього вмів, настільки багато допомагав людям, що його «знав увесь повіт». Найдорожчими для дідуся була «земля, вірна жінка і пісня». Він настільки поважав свою дружину, що коли пізно повертався з заробітків, не смів її будити і проводив ніч під її вікном. «…Біля вікна дружини і прихопив мого діда останній осінній сон і простуда».
Дідусь Дсм’лн був майстром на всі руки. Вій був і бондарем, і ковалем, і будівельником, міг вирізати з дерева фігурки не тільки людей, а й апостолів. Дід завжди жалів дружину, з якою прожив довге житття

    Власне закінчення твору "Сіроманець" пропоную скласти так:

    Наш герой таки зустрівся зі своїм вірним товаришем Сіроманцем. Вовк одужав, почав набирати сили, а в цьому допоміг йому хлопчик. Вовча зграя, від якої терпів нападки Сіроманець, була винищена. Вовк міг тепер спокійно існувати та не тікати з рідної землі. А все завдяки тій силі любові, яку друзі виростили в своїх серцях. Добро завжди перемагає зло, а дружба Сашка з вовком, який чимало часу поневірявся через іншу тварину - яскравий приклад цього. Тож давайте берегти дружбу, вірити в добро та допомагати одне одному, щоб світ став кращим!