Повість М. Стельмаха вся виросла на глибокій народній основі, самий її характер пов'язаний з рідною природою, з піснею і казкою. Юрій Лукін Іноді я замислююсь над тим, що, ставши дорослим, обов'язково буду згадувати своє дитинство. А раптом стану відомим письменником чи режисером? Чи є у моєму житті щось цікаве, про що можна розповісти через 20, 30 років? Може, напишу книжку про літні подорожі до Криму? А може, про наші з друзями пригоди? А можливо, зняти фільм про шкільні будні, адже і в них є чимало веселого? Думаєте, це буде нікому не цікаво? А ось у повісті М. Стельмаха "Гуси-лебеді летять", яку ми нещодавно вивчали на уроках української літератури, автор дуже цікаво розповів про своє дитинство, взаємини з однолітками та дорослими. Оповідь у творі ведеться від імені головного героя — хлопчика Михайлика. Це сам Михайло Панасович Стельмах у дитячі роки. Дитинство письменника припало на нелегкі 20-ті роки XX століття, коли відбувалося становлення нової держави, яке супроводжували холод, голод і злидні. Михайлик розповідає про своє життя й переживання, про своє ставлення до всього, що він бачить навколо, свідком й учасником чого доводиться бути йому самому. Образ Михайлика розкривається різними засобами: це і самохарактеристика, і розповідь інших про вчинки героя, про ставлення до нього батьків, дядька Себастьяна тощо. Михайлик дуже любить казки та легенди, які розповідають йому дідусь Дем'ян та бабуся. Мабуть, тому світ навколо іноді здається хлопцю чарівною казкою: зорі у високому небі, запах. жита в полі та різних трав у лісі, перепілка в житі й дятел на старій груші. Хлопець шанує й оберігає природу, тонко відчуває її красу. Дивіться також "Гуси-лебеді летять" (повний текст) "Гуси-лебеді летять" (скорочено) Яким зображено героя? (та інші запитання) Біографія Михайла Стельмаха
З великою любов'ю та пошаною герой описує людей, які прищепили йому любов до праці, книги, добра й краси в житті: це батько та мати, бабуся з дідусем, дядько Себастьян. Ці неосвічені, бідні люди мали найголовніше — великі душі й добрі серця. Ми розуміємо, що саме родина сформувала з хлопця чесну, працьовиту, порядну людину, а нестатки навчили співчувати чужому горю (пригадаймо хоча б епізод, коли Михайлик допомагає голодній жінці з дитиною, віддаючи їм гарбузове насіння). Михайлик — допитлива дитина, любить навчатися, читати. Він перечитував усе, що тільки потрапляло під руку, навіть прочитав книжку з дивною назвою "Космографія". Згодом і сам вирішує стати письменником. Спочатку Михайлик багато перечитав книжок, особливо таких, де є стрілянина. А потім і сам захотів написати п'єсу. Але Михайлик — не якась там ідеальна дитина: він дуже жвавий, веселий, непосидючий, любить розважатися й бешкетувати з друзями, спілкуватися з подружкою Любою. "Прямо над нашою хатою пролітають лебеді" — так починається повість. Цим образом вона й завершується. Гуси-лебеді — своєрідний символ дитинства, який осяює все доросле життя людини: "Гуси-лебеді летять ... над моїм дитинством, ... над моїм життям!"
25 лютого 2017 року виповнюється 146 років від дня народження геніальної поетеси-драматурга, нашої землячки Лесі Українки. Ім’я цієї всесвітньо відомої поетеси, мужньої жінки пов’язане з нашим краєм, адже Волинь займала особливе місце в її житті і творчості.
Багатогранна народна спадщина Волині, її чарівна природа формували поетичну творчу індивідуальність поетеси. Так, тільки за період життя у Колодяжному Леся Українка написала близько 80 творів, серед яких знаменита драма-феєрія «Лісова пісня». На Волині, крім Луцька і Колодяжного, Леся побувала в Ковелі, Любитові, Волошках, Білині, Скулині, Урочищі Нечимне, Піддубцях, Любомлі, Запрудді та інших населених пунктах, де знайомилась з народним побутом, записувала обрядові пісні, збагачувала свої творчі задуми.
Напередодні відзначення чергової річниці від дня народження Лесі Українки, у КЗ «Іваничівський історичний музей» відкрито тематичну фотодокументальну виставку «Леся Українка і Волинь», яка експонуватиметься до кінця місяця.
У музей завітали представники влади району: голова райдержадміністрації – Лілія Кревська, її заступник – Людмила Войтович, начальник відділу культури – Олена Шумик, в.о. завідувача сектору з питань інформаційної політики – Оксана Ярчук.
Директор закладу, Лариса Куль, провела для гостей оглядову екскурсію, познайомила з музейними експозиціями, виставкою, презентувала музейні видання.
Юрій Лукін
Іноді я замислююсь над тим, що, ставши дорослим, обов'язково буду згадувати своє дитинство. А раптом стану відомим письменником чи режисером? Чи є у моєму житті щось цікаве, про що можна розповісти через 20, 30 років? Може, напишу книжку про літні подорожі до Криму? А може, про наші з друзями пригоди? А можливо, зняти фільм про шкільні будні, адже і в них є чимало веселого? Думаєте, це буде нікому не цікаво? А ось у повісті М. Стельмаха "Гуси-лебеді летять", яку ми нещодавно вивчали на уроках української літератури, автор дуже цікаво розповів про своє дитинство, взаємини з однолітками та дорослими.
Оповідь у творі ведеться від імені головного героя — хлопчика Михайлика. Це сам Михайло Панасович Стельмах у дитячі роки. Дитинство письменника припало на нелегкі 20-ті роки XX століття, коли відбувалося становлення нової держави, яке супроводжували холод, голод і злидні. Михайлик розповідає про своє життя й переживання, про своє ставлення до всього, що він бачить навколо, свідком й учасником чого доводиться бути йому самому. Образ Михайлика розкривається різними засобами: це і самохарактеристика, і розповідь інших про вчинки героя, про ставлення до нього батьків, дядька Себастьяна тощо. Михайлик дуже любить казки та легенди, які розповідають йому дідусь Дем'ян та бабуся. Мабуть, тому світ навколо іноді здається хлопцю чарівною казкою: зорі у високому небі, запах. жита в полі та різних трав у лісі, перепілка в житі й дятел на старій груші. Хлопець шанує й оберігає природу, тонко відчуває її красу.
Дивіться також
"Гуси-лебеді летять" (повний текст)
"Гуси-лебеді летять" (скорочено)
Яким зображено героя? (та інші запитання)
Біографія Михайла Стельмаха
З великою любов'ю та пошаною герой описує людей, які прищепили йому любов до праці, книги, добра й краси в житті: це батько та мати, бабуся з дідусем, дядько Себастьян. Ці неосвічені, бідні люди мали найголовніше — великі душі й добрі серця. Ми розуміємо, що саме родина сформувала з хлопця чесну, працьовиту, порядну людину, а нестатки навчили співчувати чужому горю (пригадаймо хоча б епізод, коли Михайлик допомагає голодній жінці з дитиною, віддаючи їм гарбузове насіння).
Михайлик — допитлива дитина, любить навчатися, читати. Він перечитував усе, що тільки потрапляло під руку, навіть прочитав книжку з дивною назвою "Космографія". Згодом і сам вирішує стати письменником. Спочатку Михайлик багато перечитав книжок, особливо таких, де є стрілянина. А потім і сам захотів написати п'єсу.
Але Михайлик — не якась там ідеальна дитина: він дуже жвавий, веселий, непосидючий, любить розважатися й бешкетувати з друзями, спілкуватися з подружкою Любою.
"Прямо над нашою хатою пролітають лебеді" — так починається повість. Цим образом вона й завершується. Гуси-лебеді — своєрідний символ дитинства, який осяює все доросле життя людини: "Гуси-лебеді летять ... над моїм дитинством, ... над моїм життям!"
25 лютого 2017 року виповнюється 146 років від дня народження геніальної поетеси-драматурга, нашої землячки Лесі Українки. Ім’я цієї всесвітньо відомої поетеси, мужньої жінки пов’язане з нашим краєм, адже Волинь займала особливе місце в її житті і творчості.
Багатогранна народна спадщина Волині, її чарівна природа формували поетичну творчу індивідуальність поетеси. Так, тільки за період життя у Колодяжному Леся Українка написала близько 80 творів, серед яких знаменита драма-феєрія «Лісова пісня». На Волині, крім Луцька і Колодяжного, Леся побувала в Ковелі, Любитові, Волошках, Білині, Скулині, Урочищі Нечимне, Піддубцях, Любомлі, Запрудді та інших населених пунктах, де знайомилась з народним побутом, записувала обрядові пісні, збагачувала свої творчі задуми.
Напередодні відзначення чергової річниці від дня народження Лесі Українки, у КЗ «Іваничівський історичний музей» відкрито тематичну фотодокументальну виставку «Леся Українка і Волинь», яка експонуватиметься до кінця місяця.
У музей завітали представники влади району: голова райдержадміністрації – Лілія Кревська, її заступник – Людмила Войтович, начальник відділу культури – Олена Шумик, в.о. завідувача сектору з питань інформаційної політики – Оксана Ярчук.
Директор закладу, Лариса Куль, провела для гостей оглядову екскурсію, познайомила з музейними експозиціями, виставкою, презентувала музейні видання.
Объяснение: