выписать эпитеты-Чорнобривців насіяла мати
у моїм світанковім краю.
Та й навчила веснянки співати
про квітучу надію свою.

Як на ті чорнобривці погляну,
бачу матір стареньку,
бачу руки твої, моя мамо,
твою ласку я чую, рідненька.

Я розлуки і зустрічі знаю.
Бачив я і в чужій стороні
чорнобривці із рідного краю,
що насіяла ти навесні.

Як на ті чорнобривці погляну,
бачу матір стареньку,
бачу руки твої, моя мамо,
твою ласку я чую, рідненька.

Прилітають до нашого поля
із далеких країв журавлі.
Розцвітають і квіти, і доля
на моїй українській землі.

Як на ті чорнобривці погляну,
бачу матір стареньку,
бачу руки твої, моя мамо,
твою ласку я чую, рідненька

ответ:Нещодавно на уроці української літератури ми вивчали творчість поета Володимира Підпалого. Його поезії задушевні, теплі, вони змушують читача замислитися над сенсом життя, прагнути до прекрасного й примножувати добро на землі. Адже саме так розумів своє призначення й сам митець: „Все, що в серці виплекав я доброго, належить вам. А зле — я взяв собі“. А відома письменниця Ліна Костенко називала поета „просто порядною людиною“ за його чесність та безкомпромісність у творчості.

У вірші „...Бачиш: між трав зелених...“ поет закликає читачів любити природу, оберігати її та дбати про братів наших менших, адже ми маємо працьовиті руки та гаряче серце. Я погоджуюся з думкою ліричного героя про те, що найбільшим гріхом є байдужість. Адже саме через байдужих людей кояться на землі різні лиха. Поет звертається до нас:

Треба в житті любити

гаряче і багато:

сонце,

дощі зернисті,

дорогу в пилу,

траву!

Він нагадує, що людина — частина природи й повинна жити в злагоді із навколишнім світом, любити рідну землю, насолоджуватися кожним прожитим днем.

Етюд — невеликий за обсягом переважно безсюжетний твір настроєвого характеру. У вірші „Зимовий етюд“ В. Підпалий передає мрійливий, задуманий настрій ліричного героя, який милується пейзажами рідного краю. Тихий зимовий вечір... Високі тополі, вкриті інеєм, тануть у туман... Удалині видніється припорошений снігом степ... Темно-синє небо... Просто чарівна картина!

І все це об’єднує персоніфікований образ України:

вся Україна заслухалась —

і не спить. Петові дуже влучно вдалося передати, наскільки казково красивою є наша Вітчизна, як він любить рідний край.

Мені дуже сподобалися вірші Володимира Підпалого, вони щирі, глибокі за змістом, показують нам незбагненну красу світу, у них поет закликає нас бути людяними, дбайливо ставитися до природи, любити Батьківщину.

Відповідь:

Малюєте любе схематичне зображення - наприклад - пишете в центрі, а від нього як сонечко стрілочки, або  посередині листка , а від нього як китички калини вниз стрілочки, або зліва і  від нього  вправо стрілочки - додаємо характеристику героя

Цар Плаксій : разом із сім’єю цілими днями сопів, стогнав і ревів;  сердитий;  не любить сміх;  змущував  усіх плакати;   любив, коли плачуть діти;  видавав заборони проти лоскоту.  

Дядько Лоскотон – добрий; жив у мандрах; усім  приносив сміх;  мав вдачу тепллу і щиру;  міг розвеселити навіть того, хто не хоче сміятися; ходив по бідняцьких хатах, розважаючи діток;  не боявся царських посіпак;  його любили люди і ховали від ловців;  батраки і робітники стали на його захист і визволили з темниці.  

Пояснення: