Выполнить тести 1. Які чарівні речі були в домі у Софійки з повісті М. Павленко «Русалонька із 7-в, або Прокляття роду Кулаківських»? а) коралі та шафа; б) коралі та скриня; в) скриня та шафа;  2. Як звали чоловіка, у якого Гордій Кулаківський підступом забрав землю (за повістю М. Павленко «Русалонька із 7-в, або прокляття роду Кулаківських»)? а) Сергій Пустельник; б) Валентин Білий; в) Данило Міщенко; г) Олександр. 3. Чим жінки підкормлювали полонених німців у новелі Любові Пономаренко «Гер переможений»? а) супом; б) кашею; в) вареною картоплею; г) пирогами. 4. Хто був зображений на фотокартці, яку німець Фрідріх любив показувати усім (за новелою Любові Пономаренко «Гер переможений»)? а) він у молодості; б) його дружина; в) його син; г) його дочки. 5.Як полонені німці ставилися до зведення будинків? («Гер переможений»).  А. Абияк. Б. З любов’ю і розпачем; В. З великою відповідальністю. Г. байдуже 6. У кого Гордій Кулаківський видурив маєтності кількох родів? А. Міщенка. Б. Жуковського. В. Старосвітського Г. Мічурина. 7. У голодні роки прадідусь Софійки Павло мусив продати А. корівку Б. шафу В. Коралі Г. Обручку. 8.Як викуплені коралі допомагали Софійці в її подорожах в минуле? А. виконували різні її прохання  Б. робили її невидимою.  В. робили її одяг відповідним певному історичному часу.  Правильна відповідь  9. Установіть відповідність між назвою вірша та уривком з нього. 1. «Кольорові миші»; 2. «Чайка на крижині»; 3. «Ти знаєш, що ти – людина?»; 4. «Гей, нові Колумби й Магеллани».  а) Кораблі! Шикуйтесь до походу! Мрійництво! Жаго моя! Живи! б) За тобою завше будуть мандрувати Очі материнські і білява хата. в) Більше тебе не буде Завтра на цій землі… г) І той сусід сказав тоді у тиші: – Панове судді. я її привів… д) В цьому році зима Не вдягала білої свити…  10. Установіть відповідність між героєм повісті Марини Павленко «Русалонька із 7-в, або Прокляття роду Кулаківських» та його характеристикою. 1. Вадим. 2. Сашко. 3. Валентин. 4. Ростик.  а) тато Софійки; б) братик Софійки; в) колишній однокласник Софійки та її хороший друг; г) однокласник Софійки, хлопець, який їй подобався; д) наречений Сніжани.  

аУ великому місті на Івана Силу – парубійка з гірського села – чекає багато карколомних пригод, випробувань і небезпек, а ще – зустрічі з вірними друзями та, звичайно, справжнє кохання. Незвичайна сила, працьовитість і добре серце ведуть його від перемоги до перемоги: від вантажника на вокзалі – до чемпіона республіки, від циркового силача у цирку пані Бухенбах – до найдужчої людини світу." Це весела, захоплююча, сповнена пригод розповідь про хлопця із закарпатського села Білки, який, завдяки надзвичайній фізичній силі, а також силі духу і доброті, здобув собі славу найсильнішої людини світу, перемагав найвидатніших богатирів, разом із мандрівним цирком побував у багатьох країнах світу. Розповідь базується на реальній біографії українського силача Івана Фірцака, ім’я якого повертається з небуття. Одним зі сучасних натхненників цієї історії для юних читачів є Василь Вірастюк, тому в книжці ви знайдете його передмову. Пригодницька повість відомого дитячого письменника Олександра Гавроша розповідає про яскраві пригоди перевершеного гірського силача Івана Сили. Прототипом головного героя повісті став легендарний закарпатський богатир Іван Фірцак, який виборов звання чемпіона Чехословаччини та Європи з кількох видів спорту і об’їздив півсвіту, виступаючи в цирку, де здобув чимало яскравих перемог. 2013 року на основі цієї повісті було знято перший в третьому тисячолітті український дитячий фільм «ІВАН СИЛА». «Іван Сила» – це кіноісторія про циркового атлета Івана Фірцака, що заснована на реальних подіях. Прототип героя жив на початку ХХ століття, був вихідцем із Закарпаття на всю Європу. В очікуванні диска з фільмом та спеціальним додатком від письменника, ми розпитали Олександра Гавроша про враження від зйомок та фільму, а також про подальше книжкове життя історії про Івана Силу/ У 2013-му в український прокат вийшов фільм режисера Віктора Андрієнка«Іван Сила», знятий за повістю Олександра Гавроша«Неймовірні пригоди Івана Сили, найдужчої людини світу».

Українська література реве, стогне і промовляє до нас речитативом надмогильних плачів. З епохи в епоху, із течії в течію смерть повертається до нас обличчям і ніколи спиною. Це й не дивно, адже мовчазна постать у каптурі вербалізує одне з наріжних питань людського існування, оприявлює страхи, надії та вірування. І література якнайкраще фіксує кожну зміну виразу мертвотного обличчя. Проте час від часу воно набуває іронічних рис, і тоді останній подих героїв відбувається не у славнім бою чи у флері благородної старості, а, наприклад, у калюжі. Тож ми вирішили скласти своєрідний український список премії Дарвіна, тобто відзнаки за безглузді смерті, який оцінюватиметься за до Омелька Кайдаша.

Объяснение: