Я вже який раз виставляю цей во я уже дуже багато балів потратила ХОТЬ ХТОСЬ ДО ТЬ Контрольна робота Творчість Ліни Костенко, Василя Симоненка, Марини Павленко,Любові Пономаренко.
Як мені здається, Г.Квітка-Основ"яненко талановито і образно висвічує не лише щоденний побут селянина, але й ті моральні засади, які й дотепер лежать в основі ставлення до життя сучасного українця.
Що ж це за засади і які проблеми довелося вирішувати сімейству Наума Дрота? І чи має сучасний українець схожі проблеми у наші часи?
Думаю, що зараз, так само, як і двісті з чимось років тому, перед селянином стояла проблема віри в Бога. Вся повість Квітки-Основ"яненка просякнута думкою, що своє життя проста людина влаштовувала таким чином, щоб не грішити, якомога точніше виконувати Божі заповіді. Це було головним, цього дотримувалися беззастережно у сім"ї Наума Дрота. Пройшли віки, але й нині це так само хвилює сучасну людину, і кожен, як може, намагається зберегти у собі віру і не чинити всупереч заповітам Господа.
Проблема батьків і дітей так само актуальна у всі часи. Слухняна й чемна, вихована дитина, підмога батькам на старість - це було важливо для будь-якої родини тоді, і не втратило актуальності в наші дні.
Ще в повісті розкривається проблема соціальної нерівності, яка перешкоджає особистому щастю персонажів. Хіба ж так само гостро не постає ця проблема перед сучасною молодою людиною? На мій погляд, вона ще більше загострилася з часом.
Ну і нарешті проблема пошуків щасливої долі. Вона тісно сплітається з усіма вищезазначеними. Щастя людини - у вірі, у сім"ї, у коханні, у дітях, у вільній праці. Хіба це колись було інакше? Думаю, що ні. Це - на всі часи, для всіх поколінь буде важливо, до цього прагнули люди завжди і прагнутимуть у майбутньому.
Експресіоністська образність в українській літературі. (Сучасні літературознавці зазначають, що уперше термін вжито у 1911 році німецьким поетом Г. Вальденом, але в українській літературі риси експресіонізму з’явилися у 20-ті роки XX ст. у творчості А. Головка, Миколи Хвильового, М. Куліша, а далі Д. Павличка, Л. Костенко, І. Драча. Але одним із перших засоби експресіонізму використовує В. Стефаник.)
Використання засобів експресіонізму у творчості В. Стефаника. (Експресіонізм — це така течія у модернізмі, яка базується на емоційній виразності, особливій загостреності зображувальних засобів з метою впливу на читача. Цій течії притаманний соціально-критичний пафос.)
Протест проти соціальної несправедливості і засоби імпресіонізму. (Горе селянина, його соціальну незахищеність зображено «коротко, сильно і страшно» і в новелі «Камінний хрест», і в новелі «Новина». Засобом імпресіонізму у творчості Стефаника є перш за все б побудови сюжету, у центрі якого виразна гротескна деталь. У новелі «Камінний хрест» — це гой самий хрест, який воздвиг Іван Дідух собі й дружині ще за життя. 1 цей хрест набуває значення символу, який виражає головну думку сильно й експресивно: жити у такому суспільстві неможливо, але й без Батьківщини — не життя. Вчинок Гриця Летючого з новели «Новина» приголомшує одразу: вбив власне дитя з любові й жалості, бо не міг бачити, як умирає дитина з голоду. Гротескність події покликана вплинути на почуття читача, змушує замислитися над соціальною несправедливістю.)
Експресіонізм у антивоєнних новелах. (Одним із прийомів експресіонізму є емоційна організація монологічного мовлення. Саме цей прийом бачимо у новелі «Сини», де сюжет, на перший погляд, абсолютно реалістичний, але постає він не у хронологічній послідовності і має на меті не зображення типового характеру в типових обставинах, а дорівнює події внутрішнього бутл’я подіям зовнішнім. Відтак єдиною реальністю залишаються емоції та переживання головного героя, майстерно передані через градацію почуттів, висловлених героєм у різкій емоційній формі. Емоційно несподіване сприйняття світу, де точаться війни, зображене через дітей, як у новелах «Діточа пригода» або «Піступка». Експресивна виразність авторської думки досягається саме таким чином.)
Новела — особливий жанр. (В. Стефаник використовує найчастіше саме новелу, бо цей жанр у короткій формі може передати дуже виразно авторську думку, адже для цього жанру не існує диктату сюжету. А для експресіонізму сюжет, його форма має підпорядковане значення. Головне — форма впливу, форма подачі думки.)
Вражати — значить спонукати до думки та дії. (Усі новели В. Стефаника у центрі уваги тримають особливу подію або вчинок, які вражають, навіть приголомшують своєю трагічністю. Мета автора — вразити, змусити до дії. Робить він це часто саме засобами експресіонізму — особливою емоційно виразною манерою зображення подій, які мають важливе значення не лише для головних героїв.)
Як мені здається, Г.Квітка-Основ"яненко талановито і образно висвічує не лише щоденний побут селянина, але й ті моральні засади, які й дотепер лежать в основі ставлення до життя сучасного українця.
Що ж це за засади і які проблеми довелося вирішувати сімейству Наума Дрота? І чи має сучасний українець схожі проблеми у наші часи?
Думаю, що зараз, так само, як і двісті з чимось років тому, перед селянином стояла проблема віри в Бога. Вся повість Квітки-Основ"яненка просякнута думкою, що своє життя проста людина влаштовувала таким чином, щоб не грішити, якомога точніше виконувати Божі заповіді. Це було головним, цього дотримувалися беззастережно у сім"ї Наума Дрота. Пройшли віки, але й нині це так само хвилює сучасну людину, і кожен, як може, намагається зберегти у собі віру і не чинити всупереч заповітам Господа.
Проблема батьків і дітей так само актуальна у всі часи. Слухняна й чемна, вихована дитина, підмога батькам на старість - це було важливо для будь-якої родини тоді, і не втратило актуальності в наші дні.
Ще в повісті розкривається проблема соціальної нерівності, яка перешкоджає особистому щастю персонажів. Хіба ж так само гостро не постає ця проблема перед сучасною молодою людиною? На мій погляд, вона ще більше загострилася з часом.
Ну і нарешті проблема пошуків щасливої долі. Вона тісно сплітається з усіма вищезазначеними. Щастя людини - у вірі, у сім"ї, у коханні, у дітях, у вільній праці. Хіба це колись було інакше? Думаю, що ні. Це - на всі часи, для всіх поколінь буде важливо, до цього прагнули люди завжди і прагнутимуть у майбутньому.
Експресіоністська образність в українській літературі. (Сучасні літературознавці зазначають, що уперше термін вжито у 1911 році німецьким поетом Г. Вальденом, але в українській літературі риси експресіонізму з’явилися у 20-ті роки XX ст. у творчості А. Головка, Миколи Хвильового, М. Куліша, а далі Д. Павличка, Л. Костенко, І. Драча. Але одним із перших засоби експресіонізму використовує В. Стефаник.)
Використання засобів експресіонізму у творчості В. Стефаника. (Експресіонізм — це така течія у модернізмі, яка базується на емоційній виразності, особливій загостреності зображувальних засобів з метою впливу на читача. Цій течії притаманний соціально-критичний пафос.)
Протест проти соціальної несправедливості і засоби імпресіонізму. (Горе селянина, його соціальну незахищеність зображено «коротко, сильно і страшно» і в новелі «Камінний хрест», і в новелі «Новина». Засобом імпресіонізму у творчості Стефаника є перш за все б побудови сюжету, у центрі якого виразна гротескна деталь. У новелі «Камінний хрест» — це гой самий хрест, який воздвиг Іван Дідух собі й дружині ще за життя. 1 цей хрест набуває значення символу, який виражає головну думку сильно й експресивно: жити у такому суспільстві неможливо, але й без Батьківщини — не життя. Вчинок Гриця Летючого з новели «Новина» приголомшує одразу: вбив власне дитя з любові й жалості, бо не міг бачити, як умирає дитина з голоду. Гротескність події покликана вплинути на почуття читача, змушує замислитися над соціальною несправедливістю.)
Експресіонізм у антивоєнних новелах. (Одним із прийомів експресіонізму є емоційна організація монологічного мовлення. Саме цей прийом бачимо у новелі «Сини», де сюжет, на перший погляд, абсолютно реалістичний, але постає він не у хронологічній послідовності і має на меті не зображення типового характеру в типових обставинах, а дорівнює події внутрішнього бутл’я подіям зовнішнім. Відтак єдиною реальністю залишаються емоції та переживання головного героя, майстерно передані через градацію почуттів, висловлених героєм у різкій емоційній формі. Емоційно несподіване сприйняття світу, де точаться війни, зображене через дітей, як у новелах «Діточа пригода» або «Піступка». Експресивна виразність авторської думки досягається саме таким чином.)
Новела — особливий жанр. (В. Стефаник використовує найчастіше саме новелу, бо цей жанр у короткій формі може передати дуже виразно авторську думку, адже для цього жанру не існує диктату сюжету. А для експресіонізму сюжет, його форма має підпорядковане значення. Головне — форма впливу, форма подачі думки.)
Вражати — значить спонукати до думки та дії. (Усі новели В. Стефаника у центрі уваги тримають особливу подію або вчинок, які вражають, навіть приголомшують своєю трагічністю. Мета автора — вразити, змусити до дії. Робить він це часто саме засобами експресіонізму — особливою емоційно виразною манерою зображення подій, які мають важливе значення не лише для головних героїв.)