Іван Дідух був колишнім наймитом. Відслуживши 10 років у війську, повертається до рідного дому. Від померлих батьків йому у спадок перейшов шматок поля на неродючому піщаному пагорбі. Поставив перед собою ціль: змусити цей пагорб родити хліб. Все життя важко працював задля досягнення цієї мети. Важка праця зігнула його в дугу, через що його стали прозивати Переламаним. Згодом вирішує разом із сім'єю переїхати на постійне проживання до Канади. Причина покинути рідний край пов'язана із майбутнім власних синів, оскільки в Україні не було жодних перспектив на гарне життя. На горбі Іван ставить хреста як пам'ять про нього з дружиною на цій рідній землі. Дідуха лякає нове невідоме життя за океаном, для нього це означає все одно що загинути. Хрест символізує нерозривний зв'язок із батьківщиною, він також є символом безнадії та важкої долі простого трудівника.
Іван Підкова – відважний, рішучий, впевнений у собі, вміє прислухатися до думки інших, цілеспрямований – має чорні вуса, чуприну. Героя називають батьком, він є прикладом для козаків. Ватажок козаків Івана Підкова ставиться до підлеглих, як до рідних, однодумців, товаришів : « Ануте, хлоп’ята, на байдаки!», з повагою звертається до них: «панове-молодц і вам». І козаки називають його «батьком отаманом», відповідають взаємністю та розумінням: «висипали запорожці — лиман човни вкрили».
Іван Підкова в однойменній поемі має козацьке звання отамана. Він зібрався пливти до Царграда
Згодом вирішує разом із сім'єю переїхати на постійне проживання до Канади. Причина покинути рідний край пов'язана із майбутнім власних синів, оскільки в Україні не було жодних перспектив на гарне життя.
На горбі Іван ставить хреста як пам'ять про нього з дружиною на цій рідній землі. Дідуха лякає нове невідоме життя за океаном, для нього це означає все одно що загинути. Хрест символізує нерозривний зв'язок із батьківщиною, він також є символом безнадії та важкої долі простого трудівника.
Іван Підкова – відважний, рішучий, впевнений у собі, вміє прислухатися до думки інших, цілеспрямований – має чорні вуса, чуприну. Героя називають батьком, він є прикладом для козаків. Ватажок козаків Івана Підкова ставиться до підлеглих, як до рідних, однодумців, товаришів : « Ануте, хлоп’ята, на байдаки!», з повагою звертається до них: «панове-молодц і вам». І козаки називають його «батьком отаманом», відповідають взаємністю та розумінням: «висипали запорожці — лиман човни вкрили».
Іван Підкова в однойменній поемі має козацьке звання отамана. Він зібрався пливти до Царграда