Климко пом'явся, переступаючи з ноги на ногу, і сказав: — Чудна ви. Кому ж вони зараз нужні, чорнобривці оті?
— Такого нема, — зітхнув Климко, розглядаючи тапочки.
Він скрутив цигарку, припалив од саморобної, з патрона, запальнички і сказав, огортаючись димом: — А сіль ти, синок, проминув. Кілометрів п'ятдесят зайвих пройшов. Сіль — це біла Артемівська. Чув?
Пролунало кілька автоматних черг — видно було, що стріляли вгору, — і натовп знову повернув на базарний майдан, розсипаючись у всі боки.
— От бачиш — і минулося, — сказав до дівчини швець, утираючи долонею закривавлені губи.
А дівчина згорблено, низько опустивши голову, тягла за ним свою тачку на дерев'яних колесах.
Він поскидав із себе одну за одною всі вкривачки: теплу ковдру, старе пальто, якісь кофти, діжурку свою — і встав, спустивши ноги додолу.
Хто не давав спати Климкові?
а)крики людей
б)миші
в)стукіт коліс
2.
Про які гори йдеться мова у творі?
а)глиняні
б)крейдяні
в)соляні
3.
Із ким жив Климко?
а)із дядьком Кирилом
б)із матір’ю
в)із дідом Уласом
4.
Ким працював дядько Кирило?
а)машиністом поїзда
б)пічником
в)сталеваром
5.
Що було найбільшою радістю для хлопчика?
а)писати в зошитах
б)прочитати нову книгу
в)до дядькові
6.
Що поклали на могилу дядькові?
а)ордени і медалі
б)шапку й квіти
в)шкіряний картуз із білими молоточками
7.
Що робили люди на базарному майданчику?
а)торгували, хто чим міг
б)купували зброю
в)скуповували продукти
8. Що наказав зробити дідусь Гарєєв Зульфатові?
а)піти в Лобовку по молоко
б)піти в сусіднє село по сіль
в)виміняти борошна, щоб спекти хліб
9 .Скільки кілометрів Климко пройшов по сіль?
а)100
б)200
в)20
10. Яким чином Климко врятував дівчину від поліцаїв?
а) заховав дівчину
б) назвав сестрою
в)вдарив поліцая
11. Що німці робили з людьми у поїзді?
а)насміхалися
б)вбивали
в)били
12. Що сталося з Климком наприкінці твору?
а) німці забрали хлопця в полон
б)фашисти жорстко побили хлопчину
в)у нього влучили з автомата
Климко пом'явся, переступаючи з ноги на ногу, і сказав: — Чудна ви. Кому ж вони зараз нужні, чорнобривці оті?
— Такого нема, — зітхнув Климко, розглядаючи тапочки.
Він скрутив цигарку, припалив од саморобної, з патрона, запальнички і сказав, огортаючись димом: — А сіль ти, синок, проминув. Кілометрів п'ятдесят зайвих пройшов. Сіль — це біла Артемівська. Чув?
Пролунало кілька автоматних черг — видно було, що стріляли вгору, — і натовп знову повернув на базарний майдан, розсипаючись у всі боки.
— От бачиш — і минулося, — сказав до дівчини швець, утираючи долонею закривавлені губи.
А дівчина згорблено, низько опустивши голову, тягла за ним свою тачку на дерев'яних колесах.
Він поскидав із себе одну за одною всі вкривачки: теплу ковдру, старе пальто, якісь кофти, діжурку свою — і встав, спустивши ноги додолу.
Объяснение: