Характеристика Сашка “Зачарована Десна” Сашко – головний герой автобіографічної повісті Олександра Довженка “Зачарована Десна“. Оповідач у зачарованій Десні – сам письменник, який виступає , як автор, як герой твору – Сашко.
Одна за одною в повісті спливають розповіді, які починаються с перших спогадів маленького селянського хлопчика за ім’ям Сашко. Цей маленький селянин, незважаючи на те, що в нього був реальний прообраз, втілив в собі кращі риси українських дітей. Сашко зізнається у любові до тварин: «Ластівок любив у клуні, деркачів — у лузі…», крім того, від дуже полюбляє природу, життя яко гає на вулицях та околицях свого села. Хлопець дуже часто замислюється або мовчки милується самими звичайними явищами, що відбуваються у природі и вважає все чим-то надзвичайним: “Жили ми в повній гармонії з силами природи. Зимою мерзли, літом смажились на сонці, восени місили грязь, а весною нас заливало водою, і хто цього не знає, не знає тієї радості і повноти життя”.
Ми всі знаємо що потрібно людей не по зовнішньому вигляді дивитися, а в душу. Адже що людина без душі? У кожної людини є своє щось не повторне! У одної людини талант до малювання, до хореографії і багато іншого. Духовне багатство найбільший скарб у житті людини коли я прочитав я замилився..адже це так! Ми ходимо до школи, получаємо добрі оцінки, приходимо додому і ми знаєм що нас чекає наша матуся, яка тебе любить більше життя і ніколи тебе не зрадить. Задумайтеся...бо духовне багатство воно дороге, і ми будемо кращими і я все вірю!
Характеристика Сашка “Зачарована Десна” Сашко – головний герой автобіографічної повісті Олександра Довженка “Зачарована Десна“. Оповідач у зачарованій Десні – сам письменник, який виступає , як автор, як герой твору – Сашко.
Одна за одною в повісті спливають розповіді, які починаються с перших спогадів маленького селянського хлопчика за ім’ям Сашко. Цей маленький селянин, незважаючи на те, що в нього був реальний прообраз, втілив в собі кращі риси українських дітей. Сашко зізнається у любові до тварин: «Ластівок любив у клуні, деркачів — у лузі…», крім того, від дуже полюбляє природу, життя яко гає на вулицях та околицях свого села. Хлопець дуже часто замислюється або мовчки милується самими звичайними явищами, що відбуваються у природі и вважає все чим-то надзвичайним: “Жили ми в повній гармонії з силами природи. Зимою мерзли, літом смажились на сонці, восени місили грязь, а весною нас заливало водою, і хто цього не знає, не знає тієї радості і повноти життя”.
Адже що людина без душі? У кожної людини є своє щось не повторне! У одної людини талант до малювання, до хореографії і багато іншого. Духовне багатство найбільший скарб у житті людини коли я прочитав я замилився..адже це так! Ми ходимо до школи, получаємо добрі оцінки, приходимо додому і ми знаєм що нас чекає наша матуся, яка тебе любить більше життя і ніколи тебе не зрадить. Задумайтеся...бо духовне багатство воно дороге, і ми будемо кращими і я все вірю!