Як називається б римування, використаний у вірші: Нема мені коханої землі.
Десь під грудьми пече гірка калина,
Сміється божевільна Україна
у смертнім леті на чужім крилі (В. Стус)?

Україна - моя рідна країна. Можливо сьогодні, вона переживає тяжки для її існування часи, але завжди хочеться вірити, що все таки наша Держава стане сильною, могутньою, дружньою. Моя країна, - найбагатша земля, плодовита, родюча. Здається, працюй собі і живи приспівуючи, процвітай тай радій піднімаючи на ноги молоде покоління. Але ж знову на горизонті нова біда, - це єлектронне рабство. Рабство, яке повинне охопити все навкруги.
 Толетарний контроль - лагер, де кожної особи буде пригнічене сумління, воля. Сьогодні кажуть, що це буде добре. Не буде шахрайства, не буде крадіжок, не буде терроризму. Все під контролем. Але чи це є правда? Боюся назвати цей режим правдою. Молоде покоління у біді. Напревеликий жаль, що молоді хлопці і дівчата, дорослі та люди старшого віку не вдумуючись у цю новизну політики, схиляючи голову, покірно піддаються цьому.
 І що можна сказати про майбутне нашої рідної України, якщо населення в цілому буде зомбіроване. Людина не зможе відчувати ту істинну радість, щастя, добрі почуття любові, дружности, миру та спокою у своїй душі, і всього прекрасного що дароване нам Богом. Тож будьмо розумніші, не піддаваючись на різні новинки, які замилюють наш зір і обіцяють нам волю, щастя і добробут. 

Рідне гніздечко – саме так юні пташенята називають батьківський дім. Це місце, де завжди люблять, де чекають і підтримують. Дух рідного дому назавжди залишається з нами, він тече в наших жилах.Часто можна почути вислів: «Скрізь добре, а вдома краще». Справді, рано чи пізно кожен із нас захоче покинути батьківський дім. Хтось у пошуках кохання, хтось у пошуках нового життя чи визнання. Але немає того, хто хоч на секунду зміг забути теплі материнські руки, ніжну посмішку тата, домашній затишок, тепло. Напевно, в усьому світі ціннішого скарбу не знайти.І от, після довгої розлуки ти знову на порозі рідного дому. П’єш воду зі старої криниці і вона здається найкращою, цілющою. Ласуєш яблуками в садку і вони здаються найсмачнішими. У цьому місці все завжди буде най, бо отчий дім — твій дім. І щасливим він буде там, де живе міцна родина, де панує любов і дружба, де лунають дзвінкі дитячі голоси. Там, де за широким столом сидить уся родина: бабуся й дідусь, мама і тато, брати, сестри і навіть коти.Де гарна сім’я —  виростають чудові діти. Тому особливу роль потрібно приділяти вихованню молодого покоління. Справді хороших виховних успіхів можна досягнути в родині, де панує мир, взаєморозуміння, тепло й щира турбота. Тож варто навчати дітей любити, поважати отчий дім аби з покоління в покоління передавалися справжні родинні цінності.