Тут можна назвати 3х осіб. Спочатку, незважаючи на те, що всі свідки виправдовують Шевченка, ісправник Табашніков вказує, що треба заборонити Тарасу їздити по Україні. Але згодом справу передають українцю Андрієвському й він задовольняється лише висланням Шевченка до Києва. Згодом Шевченко в Києві зізнається у своїх діях і Андрієвський передає справу Васільчакову. У результаті, Васільчаков особисто спілкується з Шевченком і просто радить, не наказує, поету виїхати з України. Шевченко так і робить.
Славко Беркута, Юлько Ващук, Стефко Вус, Ділі — головні герої твору, яким властиві індивідуальні, а разом із тим і типові характери дітей-підлітків. Н. Бічуя психологічно глибоко змалювала тип героя-дитини, що намагається самоствердитися, наполегливо, шляхом «максимального навантаження» йде до своєї мети (виліковує себе, щоденно тренується, щоб бути найкращим фехтувальником), уміє переживати поразки, бути самокритичним і робити висновки. Так, це дійсно про Славка Беркуту. Ситуації, у які потрапляє підліток, не тільки загартовують його характер, силу волі, підтверджують морально-етичні переконання, а й додають досвіду, роблять його дорослішим. «Але ж до кожної людини врешті приходить момент, коли вона стає старшою, і не обов’язково для цього лічити свій вік на десятки — події не раз важать більше, ніж час», — читаємо у творі. Юлько Ващук — герой, характер якого формується під впливом надмірної любові батьків та їхнього ставлення до людей, яких вони вважать нижчими за соціальним статусом. Однак поруч зі славолюбством, зверхністю, зневажливим ставленням до інших, заздрістю, нечесністю в цього хлопчини є й позитивні риси. Він глибоко емоційний і вразливий. Юлько спалює свої малюнки через те, що Славко порівнює його коней з уже десь баченими; не може змиритися з тим, що його батько привласнив чужі думки, роздуми, видавши книгу-плагіат про Львів.
Джерело: http://dovidka.biz.ua/shpaga-slavka-berkuti-harakteristika-geroyiv/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua