Образи велетнів роману Франсуа Рабле "Гаргантюа і Пантагрюель"
Образи різноманітних велетнів часто зустрічаються на сторінках французьких та німецьких казок. Там їх зображено злими, жорстокими, підступними, часто — людоїдами, яких все ж таки вдається перехитрити звичайним людям. Франсуа Рабле теж узяв для свого роману сюжет, добре відомий у французькій народній творчості — це комічні хроніки (літопис) "про великого і здоровезного" велетня Гаргантюа. Та й мова оповіді про життя та діяльність трьох поколінь велетнів, Гран-гузьє, Гаргантюа, Пантагрюеля, витримана у тоні веселої, грубуватої сатири, висміюванню всіх пороків, притаманних тогочасному суспільству. І хоча Рабле зі смаком описує всі подробиці їхнього тілесного життя, перераховує, скільки їжі, одягу їм потрібно, та головне у романі не це. Завдання письменника — показати доброту, благородство, прагнення до знань, надбань тогочасної культури. Грангузьє — добрий король, що намагається запобігти війні, кровопролиттю, вважаючи що це біда для його народу. Та коли ворог все ж таки розв'язує війну, Грангузьє чинить відчайдушний опір і перемагає.
В образах Грангузьє і Гаргантюа Рабле втілює ідеал справедливого монарха, який захищає інтереси народу і править ним за його згодою. Ці ж риси притаманні й наймолодшому велетневі — Пантагрюелю. Від батька він успадкував не тільки кращі людські риси, а й гарячу любов до знань, до здобутків загальнолюдської культури. Для цього він відвідує кілька навчальних закладів — Паризьку бібліотеку, навчається у містах Пуатьє, Бордо, Тулузі, Бурже, Орлеані. Рабле з гумором, інколи з сатирою змальовує звичаї і методи навчання, що все ж таки не завадили здобути Пантагрюелю ступінь ліценціата прав
Дуже цікаво читати сторінки, присвячені життю тогочасних студентів. Вони нагадують українських бурсаків своїми веселощами, життєлюбством, бешкетами, та водночас — інтересом до знань. Характерно, що в рисах образу Пантагрюеля відсутній суспільний пафос його батька, короля — реформатора Гаргантюа.
Тогочасна дійсність, історічні події, коли гуманісти-вольнодумці опиняються під пресом жорстокої релігійної нетерпимості, спричиняються до зображення Пантагрюеля тільки у приватному житті. Та все ж і роман у цілому, і образи королів-велетнів зокрема, залишають враження в контексті історичної дійсності часу європейського Відродження — однієї із найцікавіших сторінок світової культури.
9. Головним суперником Івана був чемпіон країни Колар Грдлічка, з яким вони згодом побилися в ресторані «Слован», за що Фірцак заплатив штраф, бо чех служив у поліції. Після виграшу першості Іванові також запропонували стати правоохоронцем, але він відмовився.
10. Дорогою на Карлові Вари автомобіль, яким керував тренер, зазнав аварії. Ондржей Нейман загинув, а Іван шість тижнів провів у лікарні. Поліція заарештувала його, звинувативши в убивстві. Однак двоюрідний брат Неймана адвокат Гайхел знайшов запис у щоденнику покійного, в якому той відгукувався про Івана якнайкраще. Він узяв спортсмена під гарантію, сплативши велику грошову заставу.
11. Мачок Маклер, головний постановник, що 30 років пропрацював у «Герцферт-цирку», запропонував Іванові стати зіркою арени. Тут українець виконав відомі номери: «Груди замість ковадла» – брилу трощили молотом на його грудях; «Зуби мамонта» – Фірцак прибивав долонею дубову дошку до столу, використовуючи 20-сантиметрові цвяхи; після того, як кілька осіб не могли її відірвати, він прикладав хусточку до голівок цвяхів і витягав їх зубами; «Залізне серце» – триметрову рейку клав собі на плече, четверо асистентів звішувалися на неї, пробуючи її зігнути. Коли їм цього не вдавалося, він руками вигинав із неї серце. У Відні цупив зубами платформу з меблями, а в Женеві загальмував руками дві машини. Перед президентом Чехословаччини Фірцак показав номер «Шия під штрекою» – десятеро чоловіків згинали на карку Івана залізничну рейку, коли той лежав на столі.
12. У США Сила виконав рекламний трюк: ліг на землю й легкове авто переїхало йому через горло. Фотокартка цього номера обійшла чимало американських газет. Згодом він увів його до своєї програми під назвою «Людина під колесами машини».
13. Після місячних гастролей «Герцферт-цирку» в Лондоні королева Британії, яка відпочивала зі своїм почтом у Блекпулі, запросила гостей показати програму у п’ятитисячному залі цирку Тауер. Тут Іван тягнув ланцюгом вантажну машину, наповнену людьми.
14. Після виступу відбувся імпровізаційний боксерський поєдинок із Джоном Джексоном, що закінчився для останнього серйозною травмою. На гастролях у Парижі на Івана Фірцака напали прихильники англійського спортсмена, який викинувся з 10-поверхового будинку, бо не міг більше виходити на арену з пошкодженою грудною кліткою. Українця підступно запросили на вечерю й побили камінням на вулиці, де він непритомний пролежав цілу ніч. У черепі виявили тріщину. Лікар-віртуоз замість шматка пошкодженої черепної кістки вставив платинову пластину. Два місяці атлет ходив із забинтованою головою, а надалі виступав у перуці.
15. В Іспанії брав участь у кориді, під час якої вбив бика, вирвавши йому роги.
16. Виграв бій із японським борцем Токедзо, на 20 кг важчим.
17. Одружився з чеською гімнасткою Руженою Зікловою, батько якої був повітряним акробатом і загинув на манежі, коли дівчинці виповнилося 12 років. Мати з горя захворіла на сухоти й померла, залишивши сиротами чотирьох дітей.
18. Іван розірвав 10-річний контракт із цирком раніше домовленого терміну й через суд виплатив власниці велику компенсацію – 100 тис. крон.
19. Після повернення в рідне село про нього вигадували різні небилиці. Зокрема, жінки боялися з ним зустрічатися, бо, мовляв, йому сам чорт допомагає.
20. Коли угорці після окупації Закарпаття в 1939 році захотіли конфіскувати у Фірцака авто, він розтрощив його кувалдою. За це був покараний, його посадили до в’язниці й побили. Під час перебування за ґратами проломив стіну, з чого скористалася частина в’язнів і втекла.
Объяснение:
Образи велетнів роману Франсуа Рабле "Гаргантюа і Пантагрюель"
Образи різноманітних велетнів часто зустрічаються на сторінках французьких та німецьких казок. Там їх зображено злими, жорстокими, підступними, часто — людоїдами, яких все ж таки вдається перехитрити звичайним людям. Франсуа Рабле теж узяв для свого роману сюжет, добре відомий у французькій народній творчості — це комічні хроніки (літопис) "про великого і здоровезного" велетня Гаргантюа. Та й мова оповіді про життя та діяльність трьох поколінь велетнів, Гран-гузьє, Гаргантюа, Пантагрюеля, витримана у тоні веселої, грубуватої сатири, висміюванню всіх пороків, притаманних тогочасному суспільству. І хоча Рабле зі смаком описує всі подробиці їхнього тілесного життя, перераховує, скільки їжі, одягу їм потрібно, та головне у романі не це. Завдання письменника — показати доброту, благородство, прагнення до знань, надбань тогочасної культури. Грангузьє — добрий король, що намагається запобігти війні, кровопролиттю, вважаючи що це біда для його народу. Та коли ворог все ж таки розв'язує війну, Грангузьє чинить відчайдушний опір і перемагає.
В образах Грангузьє і Гаргантюа Рабле втілює ідеал справедливого монарха, який захищає інтереси народу і править ним за його згодою. Ці ж риси притаманні й наймолодшому велетневі — Пантагрюелю. Від батька він успадкував не тільки кращі людські риси, а й гарячу любов до знань, до здобутків загальнолюдської культури. Для цього він відвідує кілька навчальних закладів — Паризьку бібліотеку, навчається у містах Пуатьє, Бордо, Тулузі, Бурже, Орлеані. Рабле з гумором, інколи з сатирою змальовує звичаї і методи навчання, що все ж таки не завадили здобути Пантагрюелю ступінь ліценціата прав
Дуже цікаво читати сторінки, присвячені життю тогочасних студентів. Вони нагадують українських бурсаків своїми веселощами, життєлюбством, бешкетами, та водночас — інтересом до знань. Характерно, що в рисах образу Пантагрюеля відсутній суспільний пафос його батька, короля — реформатора Гаргантюа.
Тогочасна дійсність, історічні події, коли гуманісти-вольнодумці опиняються під пресом жорстокої релігійної нетерпимості, спричиняються до зображення Пантагрюеля тільки у приватному житті. Та все ж і роман у цілому, і образи королів-велетнів зокрема, залишають враження в контексті історичної дійсності часу європейського Відродження — однієї із найцікавіших сторінок світової культури.
9. Головним суперником Івана був чемпіон країни Колар Грдлічка, з яким вони згодом побилися в ресторані «Слован», за що Фірцак заплатив штраф, бо чех служив у поліції. Після виграшу першості Іванові також запропонували стати правоохоронцем, але він відмовився.
10. Дорогою на Карлові Вари автомобіль, яким керував тренер, зазнав аварії. Ондржей Нейман загинув, а Іван шість тижнів провів у лікарні. Поліція заарештувала його, звинувативши в убивстві. Однак двоюрідний брат Неймана адвокат Гайхел знайшов запис у щоденнику покійного, в якому той відгукувався про Івана якнайкраще. Він узяв спортсмена під гарантію, сплативши велику грошову заставу.
11. Мачок Маклер, головний постановник, що 30 років пропрацював у «Герцферт-цирку», запропонував Іванові стати зіркою арени. Тут українець виконав відомі номери: «Груди замість ковадла» – брилу трощили молотом на його грудях; «Зуби мамонта» – Фірцак прибивав долонею дубову дошку до столу, використовуючи 20-сантиметрові цвяхи; після того, як кілька осіб не могли її відірвати, він прикладав хусточку до голівок цвяхів і витягав їх зубами; «Залізне серце» – триметрову рейку клав собі на плече, четверо асистентів звішувалися на неї, пробуючи її зігнути. Коли їм цього не вдавалося, він руками вигинав із неї серце. У Відні цупив зубами платформу з меблями, а в Женеві загальмував руками дві машини. Перед президентом Чехословаччини Фірцак показав номер «Шия під штрекою» – десятеро чоловіків згинали на карку Івана залізничну рейку, коли той лежав на столі.
12. У США Сила виконав рекламний трюк: ліг на землю й легкове авто переїхало йому через горло. Фотокартка цього номера обійшла чимало американських газет. Згодом він увів його до своєї програми під назвою «Людина під колесами машини».
13. Після місячних гастролей «Герцферт-цирку» в Лондоні королева Британії, яка відпочивала зі своїм почтом у Блекпулі, запросила гостей показати програму у п’ятитисячному залі цирку Тауер. Тут Іван тягнув ланцюгом вантажну машину, наповнену людьми.
14. Після виступу відбувся імпровізаційний боксерський поєдинок із Джоном Джексоном, що закінчився для останнього серйозною травмою. На гастролях у Парижі на Івана Фірцака напали прихильники англійського спортсмена, який викинувся з 10-поверхового будинку, бо не міг більше виходити на арену з пошкодженою грудною кліткою. Українця підступно запросили на вечерю й побили камінням на вулиці, де він непритомний пролежав цілу ніч. У черепі виявили тріщину. Лікар-віртуоз замість шматка пошкодженої черепної кістки вставив платинову пластину. Два місяці атлет ходив із забинтованою головою, а надалі виступав у перуці.
15. В Іспанії брав участь у кориді, під час якої вбив бика, вирвавши йому роги.
16. Виграв бій із японським борцем Токедзо, на 20 кг важчим.
17. Одружився з чеською гімнасткою Руженою Зікловою, батько якої був повітряним акробатом і загинув на манежі, коли дівчинці виповнилося 12 років. Мати з горя захворіла на сухоти й померла, залишивши сиротами чотирьох дітей.
18. Іван розірвав 10-річний контракт із цирком раніше домовленого терміну й через суд виплатив власниці велику компенсацію – 100 тис. крон.
19. Після повернення в рідне село про нього вигадували різні небилиці. Зокрема, жінки боялися з ним зустрічатися, бо, мовляв, йому сам чорт допомагає.
20. Коли угорці після окупації Закарпаття в 1939 році захотіли конфіскувати у Фірцака авто, він розтрощив його кувалдою. За це був покараний, його посадили до в’язниці й побили. Під час перебування за ґратами проломив стіну, з чого скористалася частина в’язнів і втекла.
Объяснение: