Произведение по повести Г. Тютюнника «Климко» Война несет горе всем. Кровь, боль, страдания выпали на долю взрослых, которые с оружием в руках ушли на фронт. И что чувствовали дети и подростки, многие из которых остались без опеки старших, без крыши над головой, перед ежедневной смертельной опасностью? На себе, своей судьбе испытал черный дыхание смерти и Григор Тютюнник. Позже, став писателем, он не смог не описать тех ужасов, которые выпали на долю поколения. Рассказ о детях войны - основная тема его творчества, в частности повести «Климко». Главный герой, как и сам писатель, остался сиротой, воспитывался у дяди, пока тот не погиб от немецкой бомбы. Уже с начала повести мы видим, что мальчик серьезный, ответственный. А со смертью дяди ему и вовсе пришлось полагаться только на себя. И Климко, и его друг Зульфат - отзывчивые, чувствительные к чужому горю. Сами беззащитны, они приютили у себя свою учительницу с ее младенцем. Поняв, что запасов на зиму мало, Климко решил идти в Славянск за солью, на которую можно было наменять продовольствия. Путешествие далекая и безопасна, но Клим-ко готов терпеть холод и голод ради Зульфата, ради Натальи Николаевны и ее детеныша. Взаимо характерная черта почти всех героев повествования. На первый взгляд бес человек в трагической ситуации находит силы и возможность другому: ребята учительнице, старый безногий сапожник вместе с голодным Климко молоденькую девушку от облавы, чужая женщина ухаживает больного Климко и даже приглашает остаться жить в ней. Беда сближает, сплачивает людей, обнаруживает глубины человеческой души: доброту, порядочность одних и жестокость и подлость других. Финал рассказа - трагический. Климко погиб от фашистской пули уже у самого дома, а «из пробитого мешка тоненькой струйкой потекла на дорогу соль. Эта повесть страшная своей правдой о войне и красивой правдой о благородных людей. Склоняя голову перед памятью детей, погибших на войне, мы должны приложить все усилия, чтобы не отапливал огонь войны души детей.
Я так розумію тест по творі В.Рутківського "Джури козака Швайки"
1. Про яку історичну подію згадується у творі? Битва під Синіми Водами. Цитата: "Швайка не втримався і сплюнув убік. Найгірше було те, що їхні прадіди таки й справді разом билися під Синіми Водами майже сто тридцять років тому"
2. Що означає татарською мовою слово «козак»? Вільна людина.
Цитата: "Щоправда, Саньків далекий родич і сусіда сухорукий дід Кібчик інколи казав таке: — По-татарському козак — це вільна людина, котрій і сам чорт не брат".
3 . Якій справі дід Кудьма навчав Санька? Знахарству.
4. Яка проблематика НЕ порушується у творі? Проблема кохання і зради.
5. На якій частині України у другій половині XV – на початку XVI ст. утворились загони вільних озброєних людей? Наддніпрянщині
Цитата з матеріалів уроку з історії Щербацького Д.В.: "Вже у другій половині XV - на початку XVI ст. на Наддніпрянщині утворились загони вільних озброєних людей із різних соціальних ів: від ухідників, селян та міщан до дрібної збіднілої шляхти і православного духовенства..."
6. Хто із цих персонажів НЕ є другом і помічником Швайки? Тишкевич
7. Хто із цих персонажів не був сиротою? Санько (у нього була жива мати - Мокрина)
8. Якому герою належать слова: «...Україна не сьогодні-завтра готова спалахнути, як оце багаття. Біда лише у тім, що все сирі гілки трапляються»? Кібчику (це були розмови козаків у другій частині твору, розділ "Козацькі розмови")
9. Хто із цих персонажів був вовком? Барвінок
10. Хто став джурою Швайки? Грицик.
Цитата: "— Атож. Розумієте, Грицик, ну… такий же сирота, як і я. То ж нехай, гадаю, мені за брата буде.
— За чуру, — уточнив дід Кудьма.
— Що? — не зрозумів Швайка.
— За чуру, — повторив дід. — Або їх ще джурами зовуть"
Відповідь:
Я так розумію тест по творі В.Рутківського "Джури козака Швайки"
1. Про яку історичну подію згадується у творі? Битва під Синіми Водами. Цитата: "Швайка не втримався і сплюнув убік. Найгірше було те, що їхні прадіди таки й справді разом билися під Синіми Водами майже сто тридцять років тому"
2. Що означає татарською мовою слово «козак»? Вільна людина.
Цитата: "Щоправда, Саньків далекий родич і сусіда сухорукий дід Кібчик інколи казав таке: — По-татарському козак — це вільна людина, котрій і сам чорт не брат".
3 . Якій справі дід Кудьма навчав Санька? Знахарству.
4. Яка проблематика НЕ порушується у творі? Проблема кохання і зради.
5. На якій частині України у другій половині XV – на початку XVI ст. утворились загони вільних озброєних людей? Наддніпрянщині
Цитата з матеріалів уроку з історії Щербацького Д.В.: "Вже у другій половині XV - на початку XVI ст. на Наддніпрянщині утворились загони вільних озброєних людей із різних соціальних ів: від ухідників, селян та міщан до дрібної збіднілої шляхти і православного духовенства..."
6. Хто із цих персонажів НЕ є другом і помічником Швайки? Тишкевич
7. Хто із цих персонажів не був сиротою? Санько (у нього була жива мати - Мокрина)
8. Якому герою належать слова: «...Україна не сьогодні-завтра готова спалахнути, як оце багаття. Біда лише у тім, що все сирі гілки трапляються»? Кібчику (це були розмови козаків у другій частині твору, розділ "Козацькі розмови")
9. Хто із цих персонажів був вовком? Барвінок
10. Хто став джурою Швайки? Грицик.
Цитата: "— Атож. Розумієте, Грицик, ну… такий же сирота, як і я. То ж нехай, гадаю, мені за брата буде.
— За чуру, — уточнив дід Кудьма.
— Що? — не зрозумів Швайка.
— За чуру, — повторив дід. — Або їх ще джурами зовуть"
Пояснення: