Позасюжетні елементи -портрети головних героїв "Сомко був воїн уроди, возраста і красоти дивної, був високий, огрядний собі пан, кругловидний, руснявий, голова в кучерях ітд
Зображення місцевості "А те Хмарище було окрите гаями, справді наче хмарами. Кругом обняла його річка з зеленими плавами, лозами й очеретами. Через річку йшла до воріт гребелька. А ворота в Череваня не прості, а державські. Замість ушул — рублена башта під гонтовим щитом, і під башту вже дубові ворота, густо од верху до низу цвяховані"
Соціально-реалістична повість -це художній твір, у якому картини родинного життя і побуту героїв зображені на фоні якихось соціальних подій чи зв'язані з певними історичними явищами
Головна думка твору”Інститутка” – палке прагнення кріпаків вирватися з-під влади поміщиків, стати вільними. Соціальний конфлікт твору зображено на тлі життя та побуту кріпаків і поміщиків.
Панночка — жорстока. Вона наказує привести хвору Устину до панських покоїв. Важка праця на панському дворі супроводжувалась бійкою, лайкою і катуванням дівчат. Коли їй щось потрібно, вона стає улесливою, домагається чого хоче.
Панночка не здатна по-людськи любити. На чергових банкетах вона з усіма хитрувала, лукавила, удавала з себе привітну, ласкаву, закохану, а насправді нікого не любила. Вона зуміла закохати в себе полкового лікаря, і коли він став нареченим, невдовзі прибрала його до рук, зробила з нього свого раба.
Кохання її "чудне". Вона сумує, плаче, бо наречений її бідний. Настрій її міняється, як тільки вона дізналась, що нареченому в спадщину дістався хутірець. Де взялася люб'язність, привітність, радість! У неї любов тільки за багатство, маєток. Ось яка у панночки мораль. Ще лютішою стала інститутка, коли відчула, що в неї є свій хутірець. Прибравши до рук чоловіка, вона перетворилася з "освіченої" панночки на самодурку. Під час господарювання на хутірці вона стає зажерливою, скупою, брутальною і роздратованою. Вона брехлива, люта, примушувала працювати на себе навіть непрацездатних: "Каліки нещасливі, діти-кришеняточка й ті в неї не гуляли". Необмежена влада над кріпаками ще більш спустошує душу інститутки, робить її жорстокою, бездушною. Панночка знала, що у Катрі померла дитина, але все одно кричала на неї: "Чому не робиш? Я тобі те! Я тобі друге!" А особлива жорстокість панночки проявилася тоді, коли вона побила беззахисну бабусю і хотіла розправитись з Устиною, що стала на захист старенької.
Панночка — груба, некультурна особа. Про сутність її характеру свідчить мова, лексикон: "Дурна, ледащо, гадина!" Марко Вовчок досить майстерно використовує порівняння для характеристики панночки: "панночка", мов горобець, що усе швидко підбира", то мов невдоволений кіт, якому "із люльки в вуса пихкають", то ящерка, яка "по хутору звивалась". Панночка стоока, вона невсипуще наглядає за роботою кріпаків. Перед нами постає скупа, вередлива, егоїстична, бездушна і деспотична, ледача, тупа людино ненависниця. Інститутка не має навіть імені. Таких, як вона, було багато на той час в Україні.
На мою думку- це добре, а що поганого в тому, що українська мова ввійде в сучасну. Тоді зникнуть проблеми з тим, що мова вимирає, що більшість людей на даний момент говорять не чисто українською. Так, як більша половина людей стежить за модою то, це було б навіть невеличким флешмобом. Як на мене це навіть чудово, адже кожна країна повинна розмовляти своєю рідною мовою.
гроші. навіщо збирати?
Людство давно користується грошима. Гроші були придумані для того, щоб можна було легко розрахуватися за працю або за потрібний товар.
У кожної людини власне ставлення до грошей. Для одних гроші – це показник добробуту і отримання всіх життєвих благ. Для інших – засіб до виживання. Але кожен заробляє гроші тим що вміє робити, а витрачає їх на те, що йому потрібно для життя: продукти харчування, одяг, розваги, хобі та інше.
1 -А
2-Б
3-Б
4-Б
5-Б
6
1-В
2-Б
3-Д
4-А
Позасюжетні елементи -портрети головних героїв "Сомко був воїн уроди, возраста і красоти дивної, був високий, огрядний собі пан, кругловидний, руснявий, голова в кучерях ітд
Зображення місцевості "А те Хмарище було окрите гаями, справді наче хмарами. Кругом обняла його річка з зеленими плавами, лозами й очеретами. Через річку йшла до воріт гребелька. А ворота в Череваня не прості, а державські. Замість ушул — рублена башта під гонтовим щитом, і під башту вже дубові ворота, густо од верху до низу цвяховані"
Соціально-реалістична повість -це художній твір, у якому картини родинного життя і побуту героїв зображені на фоні якихось соціальних подій чи зв'язані з певними історичними явищами
Головна думка твору”Інститутка” – палке прагнення кріпаків вирватися з-під влади поміщиків, стати вільними. Соціальний конфлікт твору зображено на тлі життя та побуту кріпаків і поміщиків.
Панночка — жорстока. Вона наказує привести хвору Устину до панських покоїв. Важка праця на панському дворі супроводжувалась бійкою, лайкою і катуванням дівчат. Коли їй щось потрібно, вона стає улесливою, домагається чого хоче.
Панночка не здатна по-людськи любити. На чергових банкетах вона з усіма хитрувала, лукавила, удавала з себе привітну, ласкаву, закохану, а насправді нікого не любила. Вона зуміла закохати в себе полкового лікаря, і коли він став нареченим, невдовзі прибрала його до рук, зробила з нього свого раба.
Кохання її "чудне". Вона сумує, плаче, бо наречений її бідний. Настрій її міняється, як тільки вона дізналась, що нареченому в спадщину дістався хутірець. Де взялася люб'язність, привітність, радість! У неї любов тільки за багатство, маєток. Ось яка у панночки мораль. Ще лютішою стала інститутка, коли відчула, що в неї є свій хутірець. Прибравши до рук чоловіка, вона перетворилася з "освіченої" панночки на самодурку. Під час господарювання на хутірці вона стає зажерливою, скупою, брутальною і роздратованою. Вона брехлива, люта, примушувала працювати на себе навіть непрацездатних: "Каліки нещасливі, діти-кришеняточка й ті в неї не гуляли". Необмежена влада над кріпаками ще більш спустошує душу інститутки, робить її жорстокою, бездушною. Панночка знала, що у Катрі померла дитина, але все одно кричала на неї: "Чому не робиш? Я тобі те! Я тобі друге!" А особлива жорстокість панночки проявилася тоді, коли вона побила беззахисну бабусю і хотіла розправитись з Устиною, що стала на захист старенької.
Панночка — груба, некультурна особа. Про сутність її характеру свідчить мова, лексикон: "Дурна, ледащо, гадина!" Марко Вовчок досить майстерно використовує порівняння для характеристики панночки: "панночка", мов горобець, що усе швидко підбира", то мов невдоволений кіт, якому "із люльки в вуса пихкають", то ящерка, яка "по хутору звивалась". Панночка стоока, вона невсипуще наглядає за роботою кріпаків. Перед нами постає скупа, вередлива, егоїстична, бездушна і деспотична, ледача, тупа людино ненависниця. Інститутка не має навіть імені. Таких, як вона, було багато на той час в Україні.
Мовна мода- це добре чи погано?
На мою думку- це добре, а що поганого в тому, що українська мова ввійде в сучасну. Тоді зникнуть проблеми з тим, що мова вимирає, що більшість людей на даний момент говорять не чисто українською. Так, як більша половина людей стежить за модою то, це було б навіть невеличким флешмобом. Як на мене це навіть чудово, адже кожна країна повинна розмовляти своєю рідною мовою.
гроші. навіщо збирати?
Людство давно користується грошима. Гроші були придумані для того, щоб можна було легко розрахуватися за працю або за потрібний товар.
У кожної людини власне ставлення до грошей. Для одних гроші – це показник добробуту і отримання всіх життєвих благ. Для інших – засіб до виживання. Але кожен заробляє гроші тим що вміє робити, а витрачає їх на те, що йому потрібно для життя: продукти харчування, одяг, розваги, хобі та інше.
Объяснение:
Можливо мало, але я написала що смогла