Середньовічна література-література, що належить періоду, який починається в пізній античності (IV—V століття), а завершується в XV столітті. Самими ранніми творами, що чинять найбільший вплив на подальшу середньовічну літературу стали християнські Євангелія (I століття), релігійних гімнів Амвросія Медіоланського (340-397), роботи Августина Блаженного («Сповідь», 400 рік; «Про град Божий», 410-428 роки), переклад Біблії латинською мовою, здійснений Єронімом Стридонским (до 410 року) та інші праці Латинських Отців Церкви і філософів ранньої схоластики.
Зародження і розвиток літератури середньовіччя визначається трьома основними факторами: традиціями народної творчості, культурним впливом античного світу і християнством.
Своєї кульмінації середньовічне мистецтво досягло в XII-XIII століттях. У цей час його найважливішими досягненнями стала готична архітектура (Собор Паризької Богоматері), лицарська література, героїчний епос. Згасання середньовічної культури і перехід її в якісно нову стадію-Відродження (Ренесанс) — проходить в Італії в XIV столітті, в інших країнах Західної Європи — в XV столітті. Цей перехід здійснювався через так звану словесність середньовічного міста, яка в естетичному плані має повністю середньовічний характер і переживає свій розквіт в XIV—XV і XVI століттях.
Відповідь:
як варіант
ПАСПОРТ народної пісні «Стоїть явір над водою»
1. Автор - невідомий
2. Назва твору - «Стоїть явір над водою»
3. Рік видання - невідомо
4. Жанр - Соціально-побутова козацька пісня
5. Літературний рід. Дійові особи - Лірика. Козак
6. Тема У пісні описано як журиться козак перед від'їздом на чужину, як сумую за Вкраїною рідною.
7. Ідея Уславлення вірності козака своєму військовому обов’язку, його любові до рідної землі, у пісні засуджується війна як антигуманне явище.
8. Сюжетні лінії Твір умовно поділяється на дві частини: страждання молодого козака напередодні від’їзду на чужину та його загибель у далекій стороні.
9. Художні особливості Паралелізм, тобто паралельне зображення образів людей з явищами природи: козак – явір, калиноньку їсти – приносити вісті. Епітети: явір зелененький, козак молоденький. Зменшено-пестливі слова: серденько, вороненький, козаченьку. Метафори: «Стоїть явір», «явір... в воду похилився», «вода корінь миє», «...серденько ниє». Звертання: «Не хилися, явороньку...», «Не журися, козаченьку...»; Риторичні оклики: «Не хилися, явороньку, Ще ти зелененький!»; «Не журися, козаченьку, Ще ти молоденький!».
Пояснення:
Середньовічна література-література, що належить періоду, який починається в пізній античності (IV—V століття), а завершується в XV столітті. Самими ранніми творами, що чинять найбільший вплив на подальшу середньовічну літературу стали християнські Євангелія (I століття), релігійних гімнів Амвросія Медіоланського (340-397), роботи Августина Блаженного («Сповідь», 400 рік; «Про град Божий», 410-428 роки), переклад Біблії латинською мовою, здійснений Єронімом Стридонским (до 410 року) та інші праці Латинських Отців Церкви і філософів ранньої схоластики.
Зародження і розвиток літератури середньовіччя визначається трьома основними факторами: традиціями народної творчості, культурним впливом античного світу і християнством.
Своєї кульмінації середньовічне мистецтво досягло в XII-XIII століттях. У цей час його найважливішими досягненнями стала готична архітектура (Собор Паризької Богоматері), лицарська література, героїчний епос. Згасання середньовічної культури і перехід її в якісно нову стадію-Відродження (Ренесанс) — проходить в Італії в XIV столітті, в інших країнах Західної Європи — в XV столітті. Цей перехід здійснювався через так звану словесність середньовічного міста, яка в естетичному плані має повністю середньовічний характер і переживає свій розквіт в XIV—XV і XVI століттях.
Объяснение: