Вовк був сильним, досвідченим звіром, водив зграюЧепіжний вважав, що Сіроманець з'їв його козу, тому постріляв вовченят і всю зграю. Перед Сашком стояв вовк. Сіроманець. Сашко задерев'янів. Сіроманець тим часом обнюхав його з ніг до голови, лизнув по куртці ґудзика і ліг на листя. Сашко потроху відторопів, прийшов до тями і сам сів навпочіпки біля Сіроманця. Вовк потягнувся до нього мордою і ще раз лизнув Сашкове коліно.— Так от ти який лизунчик, а ще Сіроманець, — сказав Сашко і погладив Сіроманцеві шию, почухав під горлом.
Сіроманцеві це, видно, дуже сподобалось, ніхто його так приємно не лоскотав, і він по-вовчому сказав Сашкові: «Ще!»
Сіроманець лизнув Сашка, Сашко погладив звіра, як собаку. Він показав вовкові кольорові малюнки різних звірів у журналі «Натураліст»: Сіроманець дивився кудись у просторінь, в одну точку.
Сашко заводив журналом перед його очима: ніякої уваги. Сашко підняв над головою яблуко:
— Ну подивись, що це у мене в руці, подивись! Вовк ліг на землю і тихо заскімлив.
— Ти що, вовчику, не бачиш, ти сліпий? — Сашко провів рукою по очах Сіроманця — той не змигнув. Лизнув лиш Сашкову руку.
5.Випав сніг. По слідах мисливці вислідили тварину, вовк упав у яму мисливців
1. Бабуся частувала дорогих гостей смаженою рибою.
2. Ставок у Половинчику називався Відьменим.
3. Чоловіка з мольбертом прозивали Сергій Пустельник.
4. Художник приїхав з Києва.
5. Мальва — це кінь Юзефи, який випадково опинився у предків Софійки.
6. Історія з коралями розпочалася з баби Клави.
7. Ходить у гості, аби зекономити на харчах Яків.
8. Поїть коханого приворотним зіллям Франя.
9. Можна було вилікувати, нагодувавши борщем усіх неімущих Катерину (радить старець).
10. Потай від чоловіка готує собі й синові вечерю Лизавета Львівна.
11. Дарує букет півоній і купує подрузі шоколад із горішками Сашко.
12. Прибито мішком із власним скарбом у власному ж домі найстаршого Кулаківського.
Сіроманцеві це, видно, дуже сподобалось, ніхто його так приємно не лоскотав, і він по-вовчому сказав Сашкові: «Ще!»
Сіроманець лизнув Сашка, Сашко погладив звіра, як собаку. Він показав вовкові кольорові малюнки різних звірів у журналі «Натураліст»: Сіроманець дивився кудись у просторінь, в одну точку.Сашко заводив журналом перед його очима: ніякої уваги. Сашко підняв над головою яблуко:
— Ну подивись, що це у мене в руці, подивись! Вовк ліг на землю і тихо заскімлив.
— Ти що, вовчику, не бачиш, ти сліпий? — Сашко провів рукою по очах Сіроманця — той не змигнув. Лизнув лиш Сашкову руку.
5.Випав сніг. По слідах мисливці вислідили тварину, вовк упав у яму мисливців