Протиборство добра й зла триває споконвіку. Воно триватиме, мабуть, вічно. Це дві протилежні сили, які щільно взаємодіють між собою. Кожна прагне переважати над іншою, ширитися та заволодівати більшою кількістю прибічників. Не є важливим, як ми називаємо їх: добро та зло, Бог та Диявол, істина й облуда тощо. Важливо знайти собі місце у межах цієї вічної суперечки.
Для себе треба вирішити, що розуміти під кожним із цих понять. Адже ми не усвідомимо й не відчуємо на собі дію цих двох сил, якщо не побачимо їх наочно. Мені у цій нелегкій справі вибору орієнтирів до у свій час мудрість нашого народу, яку він зберіг для нас в усній народній творчості. Збірочка українських народних казок, які мені колись подарувала мама, справила на мене незабутнє враження. Про мудрість та повчальність бабусиних приказок годі й казати.
Народні казки ховають у простих формах споконвічні істини. Розгледівши їх, ти формуєш у собі стійкі принципи та моральні якості. Казка про паляницю навчила мене відрізняти щедрість від жадності. Мудра дівчина з однойменної казки показала, як кмітливість та чесність може переважити хитрість. Казка про правду і кривду наочно показує руйнівну силу зла. В той час, як протилежна йому сила – добро – сприяє розбудові, життю, радості.
Одне прислів’я каже не гнатися за двома зайцями, бо жодного не впіймаєш. Тобто вчить нас скромності – гідній доброї людини якості. Інше дає настанову відрізняти зерно від полови, тобто бачити фальш, обман.
Тож давайте усвідомимо, що є добром, а що злом спершу для самих себе. Тоді ми чинитимемо по правді й справедливості. Стаючи на сторону добра, ми допомагаємо йому перемогти у цій одвічній боротьбі.
Література, особливо якщо говорити про нашу, вітчизняну українську літературу, має безліч героїв, які викликають інтерес і симпатію. Далеко не завжди ці герої володіють якимись високими людськими якостями, зовсім не обов’язково вони повинні викликати бажання наслідувати їх приклад. Тим не менш, дуже часто такі герої опиняються улюбленими по іншим причинам. Так сталося і зі мною. Моїм улюбленим героєм стало головна дійова особа твору Ярослава Стельмаха під цікавою назвою «Митькозавр із Юрківки, або Химера лісового озера» – Сергій Стеценко.
Мені дуже сподобалося саме цей твір. Він добре розповідає про дитинство, про пригоди хлопців у часи, коли весь світ навколо настільки цікавий і захоплюючий і коли так хочеться дізнатися якомога більше корисної інформації про весь цей світ. Такий стан і ставлення до життя абсолютно нормальний, логічний і послідовний. Дитинство створено саме для того, щоб пізнавати світ навколо, черпати з нього інформацію, вчитися думати і робити правильні висновки щодо життя. Головна дійова особа твору веде розповідь від першої особи, а саме це Сергій Стеценко, який пройшов дуже захоплююче дитинство зі своїм другом Дмитром Омельчуком. Саме з цієї причини мені і сподобався цей герой – він займався тим, чим і потрібно в його віці. Думається, що всі ті пригоди, які сталися з ним в його дитинстві, стали для нього в цілому надзвичайно корисними, справили істотний вплив на його подальший розвиток і дуже до в майбутньому.
Втім, варто відзначити, що діти, як і дорослі люди, бувають дуже різними. Серед них зустрічаються і негідники, і ті, хто обманює, псує своїх близьких, робить їх життя більш складним. Дуже багато серед людей і брехунів. Якби головний герой твору був таким, він ніколи і ні за що б мені не сподобався. Але він таким, звичайно, ніколи не був. Навпаки, Сергій був чесною і відкритою людиною, він не боявся визнавати реальність і вже точно нікого сильно не обманював. Крім того, йому та його другові Дмитру також було притаманна й інша надзвичайно важлива якість – вони були людьми дуже сміливими. В кінці твору, коли виник ризик утоплення того, хто розігрував їх і хотів налякати, вони зовсім не зникли де б то не було, вони сміливо кинулися йому на до тим самим практично врятували його життя. Сміливі люди завжди викликають симпатію, а тому це теж можна записувати в переваги Сергію.
У кожному літературному творі можна виділити певних людей, які викликають симпатію й інтерес. Але серед всіх їх найбільш улюбленим мною героєм є Сергій Стеценко. Він володіє безліччю корисних людських якостей, а тому й викликає таке приємне ставлення
"Добро перемагає зло" новела
Протиборство добра й зла триває споконвіку. Воно триватиме, мабуть, вічно. Це дві протилежні сили, які щільно взаємодіють між собою. Кожна прагне переважати над іншою, ширитися та заволодівати більшою кількістю прибічників. Не є важливим, як ми називаємо їх: добро та зло, Бог та Диявол, істина й облуда тощо. Важливо знайти собі місце у межах цієї вічної суперечки.
Для себе треба вирішити, що розуміти під кожним із цих понять. Адже ми не усвідомимо й не відчуємо на собі дію цих двох сил, якщо не побачимо їх наочно. Мені у цій нелегкій справі вибору орієнтирів до у свій час мудрість нашого народу, яку він зберіг для нас в усній народній творчості. Збірочка українських народних казок, які мені колись подарувала мама, справила на мене незабутнє враження. Про мудрість та повчальність бабусиних приказок годі й казати.
Народні казки ховають у простих формах споконвічні істини. Розгледівши їх, ти формуєш у собі стійкі принципи та моральні якості. Казка про паляницю навчила мене відрізняти щедрість від жадності. Мудра дівчина з однойменної казки показала, як кмітливість та чесність може переважити хитрість. Казка про правду і кривду наочно показує руйнівну силу зла. В той час, як протилежна йому сила – добро – сприяє розбудові, життю, радості.
Одне прислів’я каже не гнатися за двома зайцями, бо жодного не впіймаєш. Тобто вчить нас скромності – гідній доброї людини якості. Інше дає настанову відрізняти зерно від полови, тобто бачити фальш, обман.
Тож давайте усвідомимо, що є добром, а що злом спершу для самих себе. Тоді ми чинитимемо по правді й справедливості. Стаючи на сторону добра, ми допомагаємо йому перемогти у цій одвічній боротьбі.
Література, особливо якщо говорити про нашу, вітчизняну українську літературу, має безліч героїв, які викликають інтерес і симпатію. Далеко не завжди ці герої володіють якимись високими людськими якостями, зовсім не обов’язково вони повинні викликати бажання наслідувати їх приклад. Тим не менш, дуже часто такі герої опиняються улюбленими по іншим причинам. Так сталося і зі мною. Моїм улюбленим героєм стало головна дійова особа твору Ярослава Стельмаха під цікавою назвою «Митькозавр із Юрківки, або Химера лісового озера» – Сергій Стеценко.
Мені дуже сподобалося саме цей твір. Він добре розповідає про дитинство, про пригоди хлопців у часи, коли весь світ навколо настільки цікавий і захоплюючий і коли так хочеться дізнатися якомога більше корисної інформації про весь цей світ. Такий стан і ставлення до життя абсолютно нормальний, логічний і послідовний. Дитинство створено саме для того, щоб пізнавати світ навколо, черпати з нього інформацію, вчитися думати і робити правильні висновки щодо життя. Головна дійова особа твору веде розповідь від першої особи, а саме це Сергій Стеценко, який пройшов дуже захоплююче дитинство зі своїм другом Дмитром Омельчуком. Саме з цієї причини мені і сподобався цей герой – він займався тим, чим і потрібно в його віці. Думається, що всі ті пригоди, які сталися з ним в його дитинстві, стали для нього в цілому надзвичайно корисними, справили істотний вплив на його подальший розвиток і дуже до в майбутньому.
Втім, варто відзначити, що діти, як і дорослі люди, бувають дуже різними. Серед них зустрічаються і негідники, і ті, хто обманює, псує своїх близьких, робить їх життя більш складним. Дуже багато серед людей і брехунів. Якби головний герой твору був таким, він ніколи і ні за що б мені не сподобався. Але він таким, звичайно, ніколи не був. Навпаки, Сергій був чесною і відкритою людиною, він не боявся визнавати реальність і вже точно нікого сильно не обманював. Крім того, йому та його другові Дмитру також було притаманна й інша надзвичайно важлива якість – вони були людьми дуже сміливими. В кінці твору, коли виник ризик утоплення того, хто розігрував їх і хотів налякати, вони зовсім не зникли де б то не було, вони сміливо кинулися йому на до тим самим практично врятували його життя. Сміливі люди завжди викликають симпатію, а тому це теж можна записувати в переваги Сергію.
У кожному літературному творі можна виділити певних людей, які викликають симпатію й інтерес. Але серед всіх їх найбільш улюбленим мною героєм є Сергій Стеценко. Він володіє безліччю корисних людських якостей, а тому й викликає таке приємне ставлення