Раннє дитинство Емми пов'язане з м. Донецьком. Потім родина переїхала до Вишгорода. що під Києвом. Тут вона «вперше побачила жінок у білих вишиваних сорочках, які ступали босоніж по чорній весняній запашній ріллі, а якою колоритною, багатою мовою вони спілкувалися... Мене змалечку готували на росіянку. До шести років я взагалі не володіла українською мовою, для мене навіть добирали няньок із справжнім російським акцентом, аби виховати панську дитину. Не виховали. Чому? Дуже просто. Кожна нормальна дитина гостро реагує на несправедливість...»
Поштовхом любити українську мову й культуру стало побачені гарні українські традиції та почута солов’їна українська мова та пісня.
На сьогодні слово «патріот» стало досить популярним у загальномовному вжитку. Тепер модно кожному називати себе патріотом власної країни, навіть не розуміючи семантики цього слова. То хто такий насправді патріот України та кого можна вважати справжнім патріотом? На мою думку, людині складно розуміти й пояснювати значення таких абстрактних понять як любов, дружба, відданість і на кінець патріотизм. Ми не можемо до цього доторкнутися, але можемо відчути. Всі ці якості взаємопов’язані, вони виховують нас, роблять справжніми людьми. От, наприклад, патріотизм. Особисто для мене він вимірюється любов’ю до Батьківщини, у найширшому її значенні. Це не повинно закінчуватися лише словами, спілкуванням українською мовою, чи жовто-блакитними кольорами.Патріот – це людина, яка щирими діями доводить все своє ставлення до України. Це бажання зберегти культуру країни.
Патріоти в Україні були завжди. Вони обороняли землі, співали пісні, молили й закликали в поезіях. Сьогодні патріотизм набув дещо іншого значення. Він проявляється у ввічливому ставленні до людей, прибраному за собою сміття після пікніка, до військовим на Сході. Такі, здавалося б, на перший погляд прості речі і роблять із нас людей, справжніх громадян своєї країни.
Раннє дитинство Емми пов'язане з м. Донецьком. Потім родина переїхала до Вишгорода. що під Києвом. Тут вона «вперше побачила жінок у білих вишиваних сорочках, які ступали босоніж по чорній весняній запашній ріллі, а якою колоритною, багатою мовою вони спілкувалися... Мене змалечку готували на росіянку. До шести років я взагалі не володіла українською мовою, для мене навіть добирали няньок із справжнім російським акцентом, аби виховати панську дитину. Не виховали. Чому? Дуже просто. Кожна нормальна дитина гостро реагує на несправедливість...»
Поштовхом любити українську мову й культуру стало побачені гарні українські традиції та почута солов’їна українська мова та пісня.
На сьогодні слово «патріот» стало досить популярним у загальномовному вжитку. Тепер модно кожному називати себе патріотом власної країни, навіть не розуміючи семантики цього слова. То хто такий насправді патріот України та кого можна вважати справжнім патріотом? На мою думку, людині складно розуміти й пояснювати значення таких абстрактних понять як любов, дружба, відданість і на кінець патріотизм. Ми не можемо до цього доторкнутися, але можемо відчути. Всі ці якості взаємопов’язані, вони виховують нас, роблять справжніми людьми. От, наприклад, патріотизм. Особисто для мене він вимірюється любов’ю до Батьківщини, у найширшому її значенні. Це не повинно закінчуватися лише словами, спілкуванням українською мовою, чи жовто-блакитними кольорами.Патріот – це людина, яка щирими діями доводить все своє ставлення до України. Це бажання зберегти культуру країни.
Патріоти в Україні були завжди. Вони обороняли землі, співали пісні, молили й закликали в поезіях. Сьогодні патріотизм набув дещо іншого значення. Він проявляється у ввічливому ставленні до людей, прибраному за собою сміття після пікніка, до військовим на Сході. Такі, здавалося б, на перший погляд прості речі і роблять із нас людей, справжніх громадян своєї країни.