Відповідь:Шевченко написав дуже багато віршів. Та найбільше мені сподобався вірш «Садок вишневий коло хати». Вірш був створений у важких умовах, коли поет був у казематі . Написаний попри всі заборони писати у 1847 році в С.-Петербурзі, коли думки автора линули далеко до рідного краю.
Цей вірш припав мені до душі тим, з якою влучністю у ньому розповідається читачу про працьовитий народ, з яким трепетом розкривається краса рідної землі:
Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть,
Плугатарі з плугами йдуть,
Співають ідучи дівчата,
Словами «сім’я, вечеря коло хати » автор закликає шанувати батьків , яких йому дуже не вистачало. Не забувати українські звичаї. Коли читаємо рядки вірша, можемо відчути ту затишну атмосферу і велику силу родини, коли всі збираються разом за столом .
Від вірша віє спокоєм і впевненістю . Ми уявляємо собі той вечір, чарівний спів солов’я, задушевні українські пісні дівчат, що линуть у вечірній тиші. Вірш коротенький, але в ньому дуже точно переданий колорит саме українського села:
Затихло все, тілько дівчата
Та соловейко не затих.
Ось чому мені подобається вірш Т.Шевченка «Садок вишневий коло хати».
Кожен знає, що без друзів ми не можем прожити. Але як знайти вірних тобі людей. Ук кожно є однин чи два, а може й три вірних друга. Так ось і я маю друзів.
З цими людьми яких я називаю друзями я знама даже давно і вони вже стали частиною мого життя. Мої друзі для мене найкращі бо вони розуміють мене, до підтримують у складних ситуація, розважать і розуміють як ніхто инший. Якщо йдеться про до м про це навіть не траба говорити вони бачуть все по обличчу.
Не кожно з людей можна назвати своїм другом. "Фальфиві" друзі вони зникають з часом, а справжня дружба лише кріпшає.
Вірний приятель - то найбільший скарб. Це насправді так коли знайдешь вірних тобі друзів зумій їх зберегти.
Відповідь:Шевченко написав дуже багато віршів. Та найбільше мені сподобався вірш «Садок вишневий коло хати». Вірш був створений у важких умовах, коли поет був у казематі . Написаний попри всі заборони писати у 1847 році в С.-Петербурзі, коли думки автора линули далеко до рідного краю.
Цей вірш припав мені до душі тим, з якою влучністю у ньому розповідається читачу про працьовитий народ, з яким трепетом розкривається краса рідної землі:
Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть,
Плугатарі з плугами йдуть,
Співають ідучи дівчата,
Словами «сім’я, вечеря коло хати » автор закликає шанувати батьків , яких йому дуже не вистачало. Не забувати українські звичаї. Коли читаємо рядки вірша, можемо відчути ту затишну атмосферу і велику силу родини, коли всі збираються разом за столом .
Від вірша віє спокоєм і впевненістю . Ми уявляємо собі той вечір, чарівний спів солов’я, задушевні українські пісні дівчат, що линуть у вечірній тиші. Вірш коротенький, але в ньому дуже точно переданий колорит саме українського села:
Затихло все, тілько дівчата
Та соловейко не затих.
Ось чому мені подобається вірш Т.Шевченка «Садок вишневий коло хати».
Пояснення:
Кожен знає, що без друзів ми не можем прожити. Але як знайти вірних тобі людей. Ук кожно є однин чи два, а може й три вірних друга. Так ось і я маю друзів.
З цими людьми яких я називаю друзями я знама даже давно і вони вже стали частиною мого життя. Мої друзі для мене найкращі бо вони розуміють мене, до підтримують у складних ситуація, розважать і розуміють як ніхто инший. Якщо йдеться про до м про це навіть не траба говорити вони бачуть все по обличчу.
Не кожно з людей можна назвати своїм другом. "Фальфиві" друзі вони зникають з часом, а справжня дружба лише кріпшає.
Вірний приятель - то найбільший скарб. Це насправді так коли знайдешь вірних тобі друзів зумій їх зберегти.