«Маруся» Григорій Квітка-Основ’яненко історія написання Джерела для написання повісті «Маруся» • Дійсність українського села ХVІІІ — початку ХІХ ст. • Народна творчість: українські балади, ліричні, весільні пісні, фольклорні мотиви (любові, розлуки, смерті закоханих). Від народної поезії — образність повісті, від казки й переказу — її розповідний стиль. • Герої твору «писані з натури без будь-якої прикраси і відтушовування». • Майстерність у виписуванні українських краєвидів у повісті. Історія створення повісті «Маруся» Повість надрукована повністю у 1834 році у книжці «Малоросійських повістей…». Вона стала першим і найпопулярнішим твором серед сентиментальних повістей Квітки. «Маруся» була написана як аргумент того, що українською мовою можна описати глибокий і складний світ людських почуттів і філософських переконань. Над текстом повісті письменник працював багато — як ні над одним зі своїх творів. Переробляв окремі місця, додавав чи змінював епізоди, портрети й пейзажі, шліфував мову. Дуже згодилися давні й нові записи прислів’їв, приказок, весільних пісень, похоронних голосінь. Надто хвилювався Григорій Федорович за долю своєї «Марусі», як її сприйме читач? Чи не знайдуться хулителі й недоброзичливці, які почнуть кепкування з нашої мови? Адже багато хто з «учених» та «освічених» вважав, що українською мовою крім лайки й жартів, нічого не можна створити. Та побоювання_автора були марні: повість справила велике враження на читача з народу і передової інтелігенції. Перекладена самим автором російською мовою і надрукована в журналі «Современник», вона і в Росії користувалася великою популярністю.
Син кріпаків з села Моринці, Тарас почав малювати ще 8-річним. Навчався живопису у місцевих дяків і художників. 14-річного сироту Шевченко зробили дворовим слугою поміщика в Вільшанському маєтку Київської губернії. Його пан - Павло Енгельгардт віддав хлопця в науку на чотири роки до Петербурзького живописцю Василю Ширяєва. Днем артіль Ширяєва виконує різні живописно-декоративні замовлення, а вночі Шевченко ходить в Літній сад малювати статуї. Тоді вперше пише вірші. Влітку 1836 року його помітив художник Іван Сошенко. Українець за походженням захоплюється талантом кріпосного і вирішує до йому.
Друзі вирішують провести лотерею серед членів царської сім'ї. Лотерейні квитки по 300-400 рублів купили імператриця, царівни, спадкоємець престолу - майбутній імператор Олександр Миколайович, сама графиня Баранова та інші вельможі. 4 травня після обіду, танців і розмов портрет Жуковського розіграли. Виграш дістався цариці Олександрі Федорівні.
Від царської сім'ї отримали 1000 рублів. Цих грошей було недостатньо для викупу Шевченка. Брюллов, Жуковський, Венеціанов і Юлія Баранова почали збір коштів в складчину. Гроші пожертвували десять друзів Шевченка. Суму зібрали і передали Енгельгардта. Відпускну Шевченко вручає Василь Жуковський через три дні після лотереї. З майстерні Брюллова 24-річний Тарас виходить вільним. Поет присвячує Жуковському поему "Катерина", Євгену Гребінці - баладу "Перебендя", Василю Григоровичу - "Гайдамаки
Син кріпаків з села Моринці, Тарас почав малювати ще 8-річним. Навчався живопису у місцевих дяків і художників. 14-річного сироту Шевченко зробили дворовим слугою поміщика в Вільшанському маєтку Київської губернії. Його пан - Павло Енгельгардт віддав хлопця в науку на чотири роки до Петербурзького живописцю Василю Ширяєва. Днем артіль Ширяєва виконує різні живописно-декоративні замовлення, а вночі Шевченко ходить в Літній сад малювати статуї. Тоді вперше пише вірші. Влітку 1836 року його помітив художник Іван Сошенко. Українець за походженням захоплюється талантом кріпосного і вирішує до йому.
Друзі вирішують провести лотерею серед членів царської сім'ї. Лотерейні квитки по 300-400 рублів купили імператриця, царівни, спадкоємець престолу - майбутній імператор Олександр Миколайович, сама графиня Баранова та інші вельможі. 4 травня після обіду, танців і розмов портрет Жуковського розіграли. Виграш дістався цариці Олександрі Федорівні.
Від царської сім'ї отримали 1000 рублів. Цих грошей було недостатньо для викупу Шевченка. Брюллов, Жуковський, Венеціанов і Юлія Баранова почали збір коштів в складчину. Гроші пожертвували десять друзів Шевченка. Суму зібрали і передали Енгельгардта. Відпускну Шевченко вручає Василь Жуковський через три дні після лотереї. З майстерні Брюллова 24-річний Тарас виходить вільним. Поет присвячує Жуковському поему "Катерина", Євгену Гребінці - баладу "Перебендя", Василю Григоровичу - "Гайдамаки
Объяснение: