Поет говорить насамперед про материнську любов, від якої немає у світі нічого святішого. а. малишко змушує кожного згадати своє дитинство, молоді літа, прощання з отчим порогом і матір'ю, відтворити і біль розлуки, і передчуття майбутніх незвіданих доріг, і материнську тривогу за долю дитини. матір вірить у щасливу долю свого сина, тому дарує вишитий нею рушник, що символізує життєву дорогу людини і материнське благословіння. цю пісню а. малишко написав разом із композитором п. майбородою. чудові пісні на вірші а. с. малишка написав композитор-пісняр олександр білаш. серед них слід відзначити ліричні пісні «цвітуть осінні тихі небеса» та «стежина». ні кінця, ні краю немає стежині людського життя, бо одні покоління змінюють інші, але незмінним залишається почуття вдячності рідному дому, отчому порогу.
Основна думка: боротьба трудящих зі своїми гнобителями точитиметься доти, доки існуватимуть класи, доки не переможуть трудящі. вступ (експозиція) — палке слово автора про героїчну історію народу, про його нескорений вільнолюбивий дух. i частина — втеча остапа і соломії від пана. це зав’язка сюжету. ii частина — переправа через прут і поранення головного героя. iii частина — перебування остапа у плавнях, пошуки соломією порятунку. поєдинок юнака з вовком. iv частина — головні герої у циган, арешт остапа. v частина. кульмінацією повісті є спроба соломії визволити коханого з-під турецької варти. розв’язка твору — загибель головної героїні. епілог — старий остап живе самотою і чекає зустрічі у вічності з коханою. сюжетні колізії з несподіваними поворотами, з на межі життя і смерті свідчать про те, що м. коцюбинському справді вдалося створити цікавий, гостро сюжетний, пригодницький твір.