Яке з наведених тверджень хибне: варіанти відповідей :
А) у "Чорній раді" показано розшарування козацтва;
Б) симпатії автора "Чорної ради" явно на боці "інтелігентного" гетьмана Якима Сомка;
В) важливе місце у "Чорній раді" належить зображенню традицій та звичаїв українського селянства;
Г) твір насичений символікою: символічні краєвиди, символічні й постаті запорожців тощо.

Твір по поемі Т. Г. Шевченка « Катерина ». Коли читаєш твори Шевченка , починаєш розуміти, яким згустком болю була для поета жіноча доля . Він , здається , зібрав у своєму серці воєдино всі страждання поневолених і скривджених жінок , їх відчай , надії , прагнення. Зібрав , щоб схвильовано розповісти про них всьому світу. Одним з перших жіночих образів у Т. Шевченка стала Катерина з однойменної поеми , прообразом якої була кохана поета Оксана Коваленко. У літературі до часу написання « Катерини » було багато творів на тему відомості простої дівчини паном - спокусником . Шевченко висвітлив цю трагедію відразу в декількох планах: моральному , соціальному і національному. І все це підніс нам , вклавши в свою розповідь весь біль за власну нездійсненне кохання. Принаймні мені так здалося .

Здавна люди замислювалися над тим, що таке щастя. Дехто мріє про пригоди й подорожі, хтось хоче мати вірних друзів, мрія деяких — бути відомим спортсменом, співаком або стилістом, деякі мріють про красиве вбрання, сучасну техніку, модні розваги. Історія Павлуся з оповідання О. Стороженка "Скарб" показує, що неробство й сите життя — це ще не щастя. Не може бути щасливою та людина, котра не зігріває своїм теплом інших, безцільно й безглуздо проживає свій вік. Хоч і таланило в усьому Павлусеві, але його щастя я б, наприклад, не захотів...

У батьків Павлуся всього обуло доволі, свого сина вони шанували й пестили, виконували все, що той забажає, не давали й порошинці впасти. Ось Павлусь уже парубок: гладкий, опецькуватий, з білими й ніжними руками, які ніколи не знали роботи. Якось уночі Павлусь захотів меду. Мати побігла по селу шукати, ледве випросила. Прибігла, а синок уже й спить. Через той мед занедужала мати, й не стало її, а невдовзі помер і батько. А Павлусеві все одно добре: за ним стали доглядати наймит і наймичка. Щастя, як горох, так і сипалося на парубка. У господарстві лад, прибуток, відкрили навіть шинок із лавкою. Павлусь тільки їсть та спить, ліньки й повернутися, не те що на вечорниці йти. Якось на Зелені свята зібралися парубки йти шукати скарб. Вирішили запросити Павла, щоб він пішов із ними на щастя. Той не "хотів і сказав, що як Бог дасть, то й у вікно вкине. Ходили хлопці до вечора, нічого не знайшли. Аж бачать — лежить здохлий хорт. Вирішили жартома вкинути його Павлові у вікно. Так і зробили. Кинули собаку, а з нього як просипляться дукати! Парубки хотіли забрати, а наймит не дав. І Павлусь сказав, що це йому Бог у вікно вкинув, як він і казав. І після цього щастя не залишало Павлуся: знайшлася хороша дівчина, одружилися вони, народилися у них гарні діточки