За словами майбутньої письменниці, вона закінчила лише чотири класи народної школи, тобто мала основу «для дальшого розумового розвою». ольга юліанівна багато займалася самоосвітою. захоплювалася творами з соціології, політології та філософськими трактатами. шукала себе в музиці (грала на фортепіано, цитрі, дримбі), непогано малювала і грала в театрі. хотіла навіть стати професійною актрисою, але віддала перевагу літературі. була людиною з європейським мисленням, її хвилювало питання емансипації — вважала його віянням часу, коли не лише проблеми особистого життя змушували жінку підняти голову і подивитися на світ по-іншому. кобилянська одна з перших в українській літературі звернулася до відображення жінок-інтелігенток, які прагнуть вирватися з міщанського середовища. і при всьому тому вона залишалася справжньою жінкою. цікавилася новинками моди, мала вишуканий смак. в юності була жагучою брюнеткою з оксамитовими очима і до глибокої старості зберегла струнку постать.
«тарас бульба» є історичною повістю, в якій гоголь художньо узагальнив події, що насправді відбувалися на українських землях за часів існування запорізької січі. на прикладах головного героя твору тараса бульби та інших персонажів автору вдалося переконливо показати незламність українських козаків у боротьбі за свободу рідного народу. україна та її історія надзвичайно зацікавили також австрійського письменника райнера марію рільке, який, двічі побувавши на українській землі, був вражений самобутністю національних звичаїв і традицій українського народу, його любов'ю до пісні. в оповіданні «пісня про правду» україна та її історія постають у сприйнятті австрійця рільке, якому вдалося вловити і передати своєрідність українського національного колориту, визначити вплив пісні у виконанні кобзаря на свідомість людей.микола гоголь і райнер марія рільке, кожний по-своєму, відтворили неповторний дух епохи визвольної боротьби українського народу, навели детальні описи його побуту і звичаїв, визначили його характерну рису — волелюбність, готовність захищати свою свободу.
«тарас бульба» є історичною повістю, в якій гоголь художньо узагальнив події, що насправді відбувалися на українських землях за часів існування запорізької січі. на прикладах головного героя твору тараса бульби та інших персонажів автору вдалося переконливо показати незламність українських козаків у боротьбі за свободу рідного народу. україна та її історія надзвичайно зацікавили також австрійського письменника райнера марію рільке, який, двічі побувавши на українській землі, був вражений самобутністю національних звичаїв і традицій українського народу, його любов'ю до пісні. в оповіданні «пісня про правду» україна та її історія постають у сприйнятті австрійця рільке, якому вдалося вловити і передати своєрідність українського національного колориту, визначити вплив пісні у виконанні кобзаря на свідомість людей.микола гоголь і райнер марія рільке, кожний по-своєму, відтворили неповторний дух епохи визвольної боротьби українського народу, навели детальні описи його побуту і звичаїв, визначили його характерну рису — волелюбність, готовність захищати свою свободу.