Настала весна.Птахи прилетіли здалеких країв.Прилетілли й лелеки.От два лелеки зробили собі гніздо.От і лелечиха висиділа яйця,і через пару днів з них вилупилися лелеченята.Пройшло декілька місяців,і усі уже навчилися літати крім одного лелеченята.А воно дуже мріял літати,щоразу як намагалося підлетіти і не виходило.Пройшло ще пару місяців,лелеченята виросли а те що не вміло літати й досі навчається.Всі лелеки вже відлітали.А те одне засумувало,з нього всі насміхалися навіть брать і сестри.От мама і каже:сину вилізь мені на плечі.Син здивувався,але так і зробив.Вони так літали-літали мама сказала:розправ крила і начебтолетиш.І вона відлетіла в низ і ік а лелеченя полетіло.Його мрія збулася.Воно дуже раділо.
Місце уяви, фантазії, романтичності в житті сучасної людини
Хтось може сказати, що в сучасному світі не залишилося місця уяві, фантазії, романтичності. Я з цим не погоджуюся.
На мій погляд, саме зараз життя людей у розвинених країнах дає людям можливість займатися чимось таким, що подобається - наприклад, мріяти, створювати щось своє. Коли людина не витрачає весь свій час на те, щоб прогодувати себе - тобто, коли основні матеріальні потреби вже задовільнено - людина починає задовільняти свої духовні потреби. Серед духовних потреб людини є й потреба в визнанні, у самовираженні, у самовдосконаленні.
На мій погляд, популярний вислів "художник повинен бути голодним" не є правдивим. Коли людина голодна, вона хоче їсти, а не займатися творчістю. А ось коли у художника є що поїсти, є що носити, є де жити, тощо, - тоді можна сподіватися на шедеври. Таким чином, саме у розвиненому та матеріально благополучному суспільстві у житті людей з'являється місце і для уяви, і для романтичнрості, і для фантазії.
Хтось може сказати, що в сучасному світі не залишилося місця уяві, фантазії, романтичності. Я з цим не погоджуюся.
На мій погляд, саме зараз життя людей у розвинених країнах дає людям можливість займатися чимось таким, що подобається - наприклад, мріяти, створювати щось своє. Коли людина не витрачає весь свій час на те, щоб прогодувати себе - тобто, коли основні матеріальні потреби вже задовільнено - людина починає задовільняти свої духовні потреби. Серед духовних потреб людини є й потреба в визнанні, у самовираженні, у самовдосконаленні.
На мій погляд, популярний вислів "художник повинен бути голодним" не є правдивим. Коли людина голодна, вона хоче їсти, а не займатися творчістю. А ось коли у художника є що поїсти, є що носити, є де жити, тощо, - тоді можна сподіватися на шедеври. Таким чином, саме у розвиненому та матеріально благополучному суспільстві у житті людей з'являється місце і для уяви, і для романтичнрості, і для фантазії.