, який епізод із трагікомедії " Сто тисяч" Івана Карпенка - Карого вам найбільше сподобався. Не забудьте аргументувати свою думку - чому саме цей епізод.
Український народ має велику кількість різних особливостей, всього того, чим він відрізняється як від своїх близьких, так і далеких сусідів. Однією з таких досить цікавих особливостей є особливість, яка полягає в тому, що український народ дуже любить пісні. І не просто любить, але і ще і складає їх у великій кількості. Якщо поглянути на українську історію, то можна побачити, що безліч пісень, складених нашими історичними співвітчизниками, відображають цілу історію нашої країни в усьому її великому різноманітті. Тому можна навести величезну кількість найрізноманітніших прикладів. Зокрема, відомим і героїчним періодом життя українського народу є відчайдушна і смілива боротьба з завойовниками турецько-татарської національності. Саме цей дивовижний і захоплюючий період зображений у народній пісні «Пісня про Байду». Байда вважається історичною фігурою, так називали Дмитра Вишневецького, який заснував Запорізьку Січ. Ще один випадок боротьби українського народу, прекрасні епізоди з нашої історії, описані в пісні «Ой Морозе, Морозенку». У ній з великим інтересом розказано про те, як найбільш сміливі представники українського народу відважно билися з татарською ордою. При цьому варто відзначити, що за свою багаторічну історію український народ вів свою боротьбу не лише з одними загарбниками з інших країн, але і проти панів, які не меншою мірою гнобили найкращих представників нашого волелюбного народу. Історичною піснею про це стала відома «Пісня про Устима Кармелюка». Окремої згадки заслуговують так звані обрядові пісні. Вони в основному описували життя, побутові питання і нагальні проблеми тих представників українського народу, які жили в давнину. Про якісь великі звершення в цих піснях мови не ведеться, тим не менш, це все одно наша історія і вона заслуговує того, щоб ми нею цікавилися, цінували і, звичайно, добре знали. Як стає зрозуміло з усього вищесказаного, українська пісня може впевнено служити надзвичайно глибоким і великим джерелом для вивчення нашої великої історії. Якщо ви хочете дізнатися щось нове про українську історію, вам неодмінно варто ознайомитися з численними українськими народними і не тільки народними піснями. В них історія України описана дуже ретельно і детально, вони містять безліч важливих подробиць, які допомагають нам правильно ідентифікувати себе як українців.
Літературний рід: лірика.Жанр твору: ліричний вірш.Вид лірики: пейзажна.Мотиви твору: возвеличення краси природи і єдність її з мистецтвом.Розмір вірша: хорей.Аналіз (критика вірша Блакитна Панна): вірш має витончену форму, яскраві тропи. Провідні мотиви твору — возвеличення краси природи і єдність її з мистецтвом. Блакитна панна — це образ Весни «у серпанках і блаватах», якій уся земля виспівує: «Осанна!» і тривожить душу ліричного героя. Для символістів, як і для представників інших модерністських стилів, форма вірша, художні засоби набували дуже великого значення: важливо не стільки що сказати, а як сказати. Микола Вороний став, по суті, новатором у розширенні музичних можливостей українського вірша. «Блакитна панна» рясніє асонансами й алітераціями, як і сама Весна, що приходить до нас із співом птахів і ручаїв. Сам автор зазначав: «Я писав не так од образу, як од звуку. І дійсно, мелос, спершу примітивний, а далі технічно все більше ускладнений, був джерелом моєї пісні-вірша». Справді, джерелом поезії, її ритму й звучання, є мелодія. Звук для символістів — понад усе. У науці навіть відоме поняття «звукосимволізм».Не можна не помітити в «Блакитній панні» Вороного і специфічного розміщення рядків у строфах: вони ніби сходинки, по яких скрапує на весні талий сніг під грою сонячного проміння. Таке розміщення рядків поезії будить особливий темпоритм. Отже, форма у поетів-символіс-тів — це надважливий засіб витворення потужного ліричного струменя
