Там шибку з рогатки вибив; там синяка підбив своєму "закадишному" другові. Спокій був його ворогом. …перший по силі на всю вулицю. Руки в кишені, картуз набакир, іде, не поспішає. …він раптом вертається і віддає змія. Федько брехати не любить. Не любить також Федько товаришів видавати. - Нещастячко ти моє! - І за що мене Бог покарав таким сибірякою. …а Федька кладуть на стілець і луплять. - А давай об заклад, що перейду на той бік. А Федько справді щось надзвичайне виробляв на річці. - Ловкий хлопчак, що й говорити. - Ну й шибеник! – зітхав хто-небудь. Оце молодець, так молодець. - Толю, Толю! – кричав Федько. – Подай мені палицю свою… Я вилізу. Федько відвів очі від Толі, похилився і тихо сказав: - Повів. Ось ці цетати думаю тобі вони підійдуть )
Федько був особливим хлопцем. Він постійно робив шкоду. Федько міг вибити з рогатки шибку, зруйнувати піщаний будинок, відбирати у когось повітряного змія, побитися з однолітками, тощо. «Спокій був його ворогом». Через це він мав репутацію розбишаки і халамидника. Незважаючи на це Федько був натурою щирою, чесною, благородною. «Федько брехати не любить… й товаришів видавати.» — за це його поважали однолітки і дорослі. Щовечора Федькові батько давав прочуханки за бешкетниство, але за те, що той чесно зізнавався у скоєному дарував копійку.
Спокій був його ворогом.
…перший по силі на всю вулицю.
Руки в кишені, картуз набакир, іде, не поспішає.
…він раптом вертається і віддає змія.
Федько брехати не любить.
Не любить також Федько товаришів видавати.
- Нещастячко ти моє!
- І за що мене Бог покарав таким сибірякою.
…а Федька кладуть на стілець і луплять.
- А давай об заклад, що перейду на той бік.
А Федько справді щось надзвичайне виробляв на річці.
- Ловкий хлопчак, що й говорити.
- Ну й шибеник! – зітхав хто-небудь.
Оце молодець, так молодець.
- Толю, Толю! – кричав Федько. – Подай мені палицю свою… Я вилізу.
Федько відвів очі від Толі, похилився і тихо сказав: - Повів.
Ось ці цетати думаю тобі вони підійдуть )
Федько був особливим хлопцем. Він постійно робив шкоду. Федько міг вибити з рогатки шибку, зруйнувати піщаний будинок, відбирати у когось повітряного змія, побитися з однолітками, тощо. «Спокій був його ворогом». Через це він мав репутацію розбишаки і халамидника. Незважаючи на це Федько був натурою щирою, чесною, благородною. «Федько брехати не любить… й товаришів видавати.» — за це його поважали однолітки і дорослі. Щовечора Федькові батько давав прочуханки за бешкетниство, але за те, що той чесно зізнавався у скоєному дарував копійку.
Объяснение:
в самом низу пример. Надеюсь тебе это