3. Дракон сидів у печері й дивився на лицарів, що гарцювали на конях, виблискуючи латами й зброєю.
ІІ. Речення з дієприкметниковим зворотом
1. Поки пан Лаврін з Горшова герба Підкова та його джура міцно спали, втомлені цілоденними мандрами, слуги принесли двох тлустих глухарів, упольованих вчора.
2. Величезні брили каміння, оброслі зеленим мохом, громадились обабіч дороги.
3. Годі було пізнати князівну в постаті, закутаній у чорний плащ.
1. «Крадькома хлопчик усміхається дзеркалу і миттю стягує губи у сердитій гримасі, - ні, від усмішки його обличчя не кращає. (Мова йде про Юлька Ващука, розділ 2 "Чотири портрети")
2. «Максимальне навантаження – справа немаловажна. Це вимір характеру і людських сил… (це слова батька Славка Беркути, розділ 5 "Максимальне навантаження")
3. «Уперше в житті почувалася ніяково від похвал. Вона виходила на сцену, немов ступала на підвіконня на шостому поверсі свого останнього в місті будинку. (мова йде про Лілі Теслюк, розділ 10 "Театральна вистава")
4. «Навіщо ти вчинив це побоїще? Ще й заховався після всього. Чого завгодно міг я сподіватися, але щоб Славко Беркута заховався? (слова тренера Андрія Степановича, розділ 17 "Битися із беззбройним")
5. «Коли б я знала, хто це зробив, ну як він міг, як у людини язик повернувся – зробити щось паскудне і прикритись чужим іменем? (слова Лілі Теслюк, розділ 25 " Кінець щасливий, немов у казці")
І. Речення з дієприслівниковим зворотом
1. Сторожа дрімала, спершись на галябарди.
2. Дракон, почувши умовний стукіт, відсунув брилу.
3. Дракон сидів у печері й дивився на лицарів, що гарцювали на конях, виблискуючи латами й зброєю.
ІІ. Речення з дієприкметниковим зворотом
1. Поки пан Лаврін з Горшова герба Підкова та його джура міцно спали, втомлені цілоденними мандрами, слуги принесли двох тлустих глухарів, упольованих вчора.
2. Величезні брили каміння, оброслі зеленим мохом, громадились обабіч дороги.
3. Годі було пізнати князівну в постаті, закутаній у чорний плащ.
Відповідь:
1. «Крадькома хлопчик усміхається дзеркалу і миттю стягує губи у сердитій гримасі, - ні, від усмішки його обличчя не кращає. (Мова йде про Юлька Ващука, розділ 2 "Чотири портрети")
2. «Максимальне навантаження – справа немаловажна. Це вимір характеру і людських сил… (це слова батька Славка Беркути, розділ 5 "Максимальне навантаження")
3. «Уперше в житті почувалася ніяково від похвал. Вона виходила на сцену, немов ступала на підвіконня на шостому поверсі свого останнього в місті будинку. (мова йде про Лілі Теслюк, розділ 10 "Театральна вистава")
4. «Навіщо ти вчинив це побоїще? Ще й заховався після всього. Чого завгодно міг я сподіватися, але щоб Славко Беркута заховався? (слова тренера Андрія Степановича, розділ 17 "Битися із беззбройним")
5. «Коли б я знала, хто це зробив, ну як він міг, як у людини язик повернувся – зробити щось паскудне і прикритись чужим іменем? (слова Лілі Теслюк, розділ 25 " Кінець щасливий, немов у казці")
твір шпага Славка беркути
Пояснення: